ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «Арфами, арфами…».

Провідним художнім засобом в уривку є персоніфікація – художній засіб, який ґрунтується на перенесенні дій з людини на явище, предмет.

Згадаймо, що паралелізм – це зіставлення картин з різних сфер життя (природа – людина), анафора – це єдинопочаток, оксиморон – це поєднання непоєднуваного (дзвінка тиша), у порівнянні певний предмет (явище) порівнюється з іншим на основі схожості, подібності. 

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)»

Автором твору «Я (Романтика)» є Микола Хвильовий, справжнє прізвище якого – Фітільов.

Косач – це Леся Українка, Лозов’ягін – Іван Багряний, Тобілевич – Карпенко-Карий, Кандиба – Олександр Олесь.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Куліш. «Мина Мазайло»

Змінити прізвище мав намір Мина Мазайло – герой однойменної п’єси М. Куліша. Застерігає брата від такого вчинку Тарас Мазайло.

У сюжетах інших творів про зміну прізвища не йдеться.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Довженко. «Зачарована Десна»

Ріка Десна була річкою дитинства О. Довженка. Письменникове дитинство минуло на її берегах. У творі «Зачарована Десна», написаному далеко від рідної землі, Довженко в ліричних відступах неодноразово подає образ Десни.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном»

«Любові всевишній» присвятив твір «Три зозулі з поклоном» Григір Тютюнник. За жанром – це новела.

Інші твори (роман у новелах Ю. Яновського «Вершники», роман у віршах Л. Костенко «Маруся Чурай», драма-феєрія Лесі Українки «Лісова пісня», кіноповість О. Довженка «Україна в огні») присвят не мають.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай»

Наведені поетичні рядки – фрагмент роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай»:

...Лежала тінь від столу і до печі.

Лампадка тріпотіла в божнику.

А він сидів, зіщуливши ті плечі

і звісивши ту голову тяжку.

"Як не хочеш, моє серце,

Дружиною бути,

То дай мені таке зілля,

Щоб тебе забути.

Буду пити через силу,

Краплі не упущу.

Тоді я тебе забуду,

Як очі заплющу..."

Торкнувся шклянки білими вустами.

Повільно пив. І випив. І погас.

Ой сонце, сонце, промінь твій останній!

Оце і є вся правдонька про нас.

Саме в цьому творі актуалізовано фольклорний мотив про отруєння дівчиною (імовірно Марусею Чурай) свого нареченого (Гриця Бобренка).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Євген Маланюк. «Стилет чи стилос?»

Празька школа – об’єднання українських поетів-емігрантів у Празі в 1920-х – 1930-х роках. До празької школи належали Євген Маланюк, Олена Теліга та ін.. Серед запропонованих поезій одна й належить Є. Маланюку – «Стилет чи стилос?».

Поезію «Молюсь і вірю» написав М. Рильський, «О панно Інно» – П. Тичина, «Любіть Україну» – В. Сосюра, «Різдво» – Б.-І. Антонич.

Відповідь – В.

ТЕМА: Сучасний літературний процес. Творчість Ю. Андруховича.

До постмодернізму належить творчість Ю Андруховича, сучасного письменника.

Є Маланюк – представник празької школи, В. Стус і В. Симоненко – «шістдесятники», творчість Б.-І. Антонича, лемківського поета, припадає на міжвоєнні часи.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Основні теоретико-літературні поняття: сентименталізм, романтизм, реалізм, їхні ознаки; модерністські напрями та течії: імпресіонізм, неоромантизм, експресіонізм

Виконуючи це завдання, спочатку необхідно з’ясувати, з якого твору герой, а тоді – до якого літературного напряму належить твір. Максим Ґудзь – роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» – реалізм. Наум Дрот – повість Г. Квітки-Основ’яненка «Маруся» – сентименталізм, Іван Дідух – новела В. Стефаника «Камінний хрест» – експресіонізм. Ярема Галайда – поема Т. Шевченка «Гайдамаки» – романтизм. Зайвий варіант – імпресіонізм.

Відповідь: 1-Д, 2-Г, 3-В, 4-Б.