ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Творення умовного та наказового способів дієслів.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення форм дієслів, зокрема форм наказового способу.

Дієслова наказового способу в І особі множини (ми) мають закінчення -імо (якщо основа закінчується на голосний) або -мо (якщо основа закінчується на приголосний). Отже, правильними будуть форми читаймо, їжмо, стіймо, бережімо, печімо, живімо, повірмо, дихаймо, граймо.

А от дієслово сядемо – це форма дійсного способу теперішнього часу.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

У речення А варто вжити слово тактовніше.

У реченні Б порушенням лексичної норми є слово удачними. Це росіянізм. Натомість треба вжити слово вдалими.

У реченні В доречно вжити слова численна та дослідження.

У реченні Г потрібно вжити слово реабілітологів.

У реченні Д лексичних помилок немає.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому ускладненому реченні.

Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати види членів речення, правильно розставляти розділові знаки між однорідними членами речення.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

У реченні Як справжній митець, він, незважаючи на уявну відчуженість від світу, був уважний, чутливий до всього навколишнього і ніколи не стояв осторонь рухів та змін потрібно поставити всі коми, окрім коми (5), аджев реченні є однорідні присудки був чутливий, уважний та не стояв, які пов’язані неповторюваним єднальним сполучником і. У такому випадку кому перед сполучником ставити не потрібно.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник. Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, щоозначає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета та пов’язаний з присудком. Такий зв’язок є в реченні Перебуваючи на екскурсії в Холодному Яру, сповнюєшся дивовижною силою козацького краю.

У решті речень дія в дієприслівниковому звороті та дія, яку передає присудок, стосуються різних діячів.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Типи відмінювання кількісних числівників. Поєднання числівника з іменником.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, правильно поєднувати числівники з іменниками.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.

Під час виконання такого завдання необхідно визначити, у якому відмінку вжите те чи інше слово в реченні.

У запропонованому реченні числівники вжито в родовому та знахідному відмінках. Отже, ста, від восьми до вісімдесяти.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема складні слова.

Разом пишемо слова фотожурналіст, відеоконференція, адже частинки біо-, зоо-, фото-, фіто-, астро-, вело- та схожі потрібно писати разом.

Разом пишемо прикметники західноєвропейський, кисломолочний, високоефективний, кількамільйонний, тому що від них можна утворити підрядні словосполучення (Західна Європа, кисле молоко тощо).

Разом пишемо слова мікросхема, мегамаркет, тому що частинки макро-, мікро-, мега- потрібно писати разом. Також разом пишемо слова з частиною супер- (суперобкладинка).

Разом пишемо також слово перекотиполе, бо першою частиною цього іменника є дієслово в наказовому способі.

Також разом пишемо слово півкілометра, бо складні слова з першою частиною пів потрібно писати саме так, якщо друга частина починається на приголосний. (Увага! Це правило зазнало змін за новим правописом!).

Решту слів потрібно писати через дефіс.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння приголосних за рахунок збігу. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних.

Завдання перевіряєваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) та пояснювати їх за допомогою правил.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Подвоєні літери треба писати в таких словах:

Передгроззя. Це іменник середнього роду ІІ відміни, має закінчення -я. Подовження тут відбувається в позиції між двома голосними звуками. А от у слові осеРДя подовження не відбудеться, бо там немає позиції між двома голосними.

Військкомат, спорттовари. У цих іменниках подвоєння відбувається на межі частин складного слова (військовий комісаріат, спортивні товари).

Віддзвеніла, роззброєння, віддзеркалення, ввічливість. Подвоєння відбувається на межі морфем (префікс + корінь).

Численний, суверенний. Це прикметники, які є винятками (численний, старанний, рахманний, захланний, суверенний).

Очікуваний – дієприкметник. У цій особливій формі дієслова ніколи не пишемо подвоєних літер.

Благословенний – це прикметник старослов’янського походження (блаженний, мерзенний тощо). У таких словах традиційно відбувається подовження.

Попідвіконню – це один з п’яти прислівників, у яких відбувається подвоєння (зрання, спросоння, попідтинню, навмання).

Слова студений, шалений потрібно писати без подвоєння.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Основні випадки чергування у-в.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (чергування у/в) та пояснювати їх за допомогою правил.

Українська мова досягає милозвучності тим, що уникає насамперед збігу голосних, а потім – приголосних. Найпоширенішим засобом милозвучності є чергування У – В. Між голосним та приголосним традиційно вживають прийменник в. Лише у вживаємо перед в, ф, лв, св, тв, нв, хв та схожими сполуками. У також пишемо перед в та між двома приголосними. Отже, костюм у шафі, подивитися у вічко, постукав у двері.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

У рядку погляд, кладка, передзвін підкреслена літера означає різні звуки: у словах погляд, кладка літера д передає звук [д]; у слові передзвінє африката дз.

У рядку сьорбати, весняний, всюди підкреслена літера позначає однакові звуки. У словах сьорбати, всюди літера с передає звук [с′], адже у словах далі є знак м’якшення та буква ю. У слові весняний літера с теж передає звук [с′], адже два звуки з групи д, т, з, с, ц, л, н взаємопом’якшуються, якщо після другого стоїть буква я.

У рядку захист, розвивається, пізній підкреслена літера позначає різні звуки: у словах захист, розвивається– це звук [з], у слові пізній – це [з′], адже відбувається взаємопом’якшення.

Розглянемо рядок з такими слова: нитці, баскетбол, молитва.. Підкреслена літера у слові боротьба – це звук [д′], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко, далі йде знак м’якшення; у слові молитва – це звук [т];у слові нитці – це [ц′:].

У рядку край, вокзал, закріплення підкреслена літера означає різні звуки: у слові вокзал – це звук [ґ], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко, а в словах край, закріплення – це звук [к].

 Відповідь – Б.