ТЕМА: Орфографія. Основні випадки чергування у-в.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (чергування у/в) та пояснювати їх за допомогою правил.

Українська мова досягає милозвучності тим, що уникає насамперед збігу голосних, а потім – приголосних. Найпоширенішим засобом милозвучності є чергування У – В. Між голосним та приголосним традиційно вживають прийменник в. Лише у вживаємо перед в, ф, лв, св, тв, нв, хв та схожими сполуками. У також пишемо перед в та між двома приголосними. Отже, костюм у шафі, подивитися у вічко, постукав у двері.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

У рядку погляд, кладка, передзвін підкреслена літера означає різні звуки: у словах погляд, кладка літера д передає звук [д]; у слові передзвінє африката дз.

У рядку сьорбати, весняний, всюди підкреслена літера позначає однакові звуки. У словах сьорбати, всюди літера с передає звук [с′], адже у словах далі є знак м’якшення та буква ю. У слові весняний літера с теж передає звук [с′], адже два звуки з групи д, т, з, с, ц, л, н взаємопом’якшуються, якщо після другого стоїть буква я.

У рядку захист, розвивається, пізній підкреслена літера позначає різні звуки: у словах захист, розвивається– це звук [з], у слові пізній – це [з′], адже відбувається взаємопом’якшення.

Розглянемо рядок з такими слова: нитці, баскетбол, молитва.. Підкреслена літера у слові боротьба – це звук [д′], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко, далі йде знак м’якшення; у слові молитва – це звук [т];у слові нитці – це [ц′:].

У рядку край, вокзал, закріплення підкреслена літера означає різні звуки: у слові вокзал – це звук [ґ], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко, а в словах край, закріплення – це звук [к].

 Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Відмінки іменників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Проаналізуймо його.

Виконуючи це завдання, необхідно обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.

Правду про кого?що? жінок – знахідний відмінок.

«Зліплює» кого?що? людей – знахідний відмінок.

Знаєш кого?що? романи – знахідний відмінок.

Виходятьхто?що? історії – називний відмінок.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому ускладненому реченні.

Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати види членів речення, правильно розставляти розділові знаки між однорідними членами речення.

Виконуючи це завдання,обов’язково звертайтеся до мікротексту.

У реченні Разом з героями ми підіймаємося на/гору людських страждань, і падаємо вниз, чудово розуміючи, що все в цих книжках справжнєв головній частині є однорідні присудки підіймаємося, падаємо, які пов’язані неповторюваним єднальним сполучником сурядності і. У такому випадку кому перед сполучником ставити не потрібно.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова. Синоніми.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати лексичні значення слів; добирати доречні слова в тексті.

Уважно перегляньте увесь мікротекст, оскільки розуміння тексту, його стилю дозволить вам правильно підібрати відповідне за змістом слово.

Проаналізуймо лексичні значення запропонованих слів.

Синонімами до слова фантастичні є слова дивовижні, казкові, неймовірні. Слово правдиві не підходить за контекстом: « …виходять, здавалося б, правдиві, а насправді цілком реальні історії».Тобто правдиві історії є реальними.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом та окремо.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до тексту, оскільки написання цих слів залежить від контексту.

Слова докупи, напам’ять, назустріч – це прислівники, тому їх потрібно писати разом. А от на гору – це прийменник з іменником. Можна підібрати синонім на скелю. Тому цю сполуку слів потрібно писати окремо.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання  м’якого знака.

Завдання перевіряє рівень ваших навичок  розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Знак м’якшення пишемо  прикметникових суфіксах -ськ-, -зьк-, -цьк. Отже, мистецький, запорізький. Також ь пишемо в словах на позначення здрібнілості (малесенький).

Пишемо знак м’якшення в дієсловах одягається та виносьте (бо наказовий спосіб – винось).

Не пишемо знак м’якшення  перед шиплячими (камінчик, менший, вінчати), крім винятків (тому женьшень). Традиційно ь не пишемо перед губними, а от слово різьбяр є винятком.

Пишемо знак м’якшення в слові учительство, бо тут він стоїть після л перед суфіксом -ств-.

З м’яким знаком потрібно писати слово жменьці (бо м’який знак є в прикінцевому буквосполученні іменника, що стоїть у називному відмінку – жменька).

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Рід іменників.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати рід іменників та поєднувати їх з прикметниками.

Іменники фламінго, кенгуру, ступінь, насип належать до чоловічого роду. Отже, дотримано норми узгодження прикметника з іменником у рядку високий насип.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня  й суфікса.

Суфікс   -инн(я) ( -інн(я)) в українській мові має різне значення. Так у словах носіння, говоріння, гасіння, ходіння, шарудіння, терпіння, водіння його вживають на позначення процесу, дії.

А от у слові коріння цей суфікс має значення збірності (огудиння, бадилиння, соняшничиння тощо).

Відповідь – Б.