ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Неправильне наголошування слів – дуже поширена мовна помилка. Треба запам’ятати правильний наголос у проблемних словах.

На другий склад падає наголос у слові «котрúй» (а не «кóтрий», як часто вимовляють).

На третьому складі треба наголошувати слова «кіломéтр» (а не «кілóметр»), «одинáдцять» (а не «одúнадцять»), «привезтú» (а не «привéзти»).

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Числівник

Виконуючи це завдання, пам’ятайте, що після числівників два, три, чотири вживаємо іменники у формі називного відмінка множини, а після числівників п’ять, шість і т. д. – у формі родового відмінка множини. З іменниками ІV відміни (теля, лоша, кошеня) сполучаються збірні числівники (двоє, троє і т. д.).

Отже, правильними є такі словосполучення: «двоє кошенят»; «три мільйони» (числівник «мільйон» відмінюємо, як іменник другої відміни твердої групи); «вісім кілограмів»; «чотири лимони».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Особливості узгодження присудка з підметом

У пропонованому завданні треба звернути увагу на узгодження складеного підмета з присудком.

Проаналізуємо наведені речення.

Більшість учасників конференції прибули пізніше (слово «більшість» вимагає присудка у формі однини). Коректний варіант цього речення: Більшість учасників конференції прибула пізніше.

Василь з Іваном рано-вранці поїхали на косовицю (підмет «Василь з Іваном» вимагає присудка у формі множини).

На галявині росло дванадцять молодих берізок (підмет «дванадцять берізок» може узгоджуватися з присудком як в однині, так і в множині).

ООН ухвалила важливе рішення щодо миротворчого контингенту (підмет «ООН» розшифровуємо як «Організація Об’єднаних Націй», тому присудок узгоджується зі словом «Організація» і вживається в однині).

Відповідь – А.

ТЕМА: Лексикологія. Фразеологія. Фразеологізми

Виконання цього тестового завдання потребує звернення до мікротексту.

Уважно перегляньте згадані у варіантах речення. Треба відрізняти фразеологізми від образних висловів, де кожне слово зберігає окреме лексичне значення.

У першому реченні бачимо вислів «закрутилася веремія». Це фразеологізм, значення якого «здіймати колотнечу, спричиняти неспокій».

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Прислівник

Уважно перечитайте запропоновані в завданні речення. У третьому реченні маємо прислівник знову, у четвертому – прислівник гуртом, у сьомому – прислівники навмисне, ніколи, далі, колись.

У шостому реченні прислівників немає: Дядько (іменник) чухає (дієслово) голову (іменник): невпокійна (прикметник) це (частка) й (сполучник) клопітна (прикметник) справа (іменник) – од (прийменник) села (іменник) до (прийменник) села (іменник) перевезти (дієслово) в (прийменник) хуртовину (іменник) хуру (іменник) реготу (іменник).

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Порівняльний зворот

Виконуючи це завдання, треба обов’язково звертатися до мікротексту.

Перегляньте ще раз згадані в завданні речення та зверніть увагу на розділові знаки в них.

Бувало, у найтемнішу ніч, коли темрява билась у вікна, як хвилі безмежного моря, під вікном несподівано закрутиться веремія, у шибках процвіте цілий рій синіх, сірих, карих очей (кома при вставному слові, кома між частинами складнопідрядного речення, коми при порівняльному звороті, кома між частинами безсполучникового складного речення, коми між однорідними означеннями).

Здається, що підпливали вони на чорних хвилях як черідка цікавих рибок до самотнього в морі темряви вогника у вікні (кома між частинами складнопідрядного речення, бракує ком при порівняльному звороті).

Метелиця, гребні, а з нами мов мара якась весела починає загравати: вигукуємо, сміємося, співаємо, підскакуємо на кожному гребні й, хапаючись одне за одного, перекидаємося в сніг (кома між частинами безсполучникового складного речення, кома між частинами складносурядного речення, двокрапка між частинами безсполучникового складного речення, коми між однорідними присудками, коми при відокремленій обставині).

Дядько чухає голову: невпокійна це й клопітна справа – од села до села перевезти в хуртовину хуру реготу (двокрапка між частинами безсполучникового складного речення, тире між підметом і присудком).

Таким чином, пунктуаційну помилку допущено в другому реченні.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Речення зі вставними словами

Зверніться ще раз до згаданих у завданні речень мікротексту. З’ясуйте, у якому з них є вставне слово (це нескладно зробити, переглянувши розділові знаки й усвідомивши причину їхнього вживання).

У першому реченні бачимо вставне слово «бувало», яке слугує для вказівки на порядок думок.

У третьому реченні є однорідні члени, але немає вставних слів.

У четвертому реченні багато різних розділових знаків між частинами безсполучникового складного речення, але немає вставних слів.

У сьомому реченні є однорідні члени й частини безсполучникового складного речення, але немає вставних слів.

Відповідь – А.

ТЕМА: Фонетика. Графіка. Позначення звуків мовлення на письмі

Це завдання перевіряє вміння правильно вимовляти приголосні звуки, змінені в потоці мовлення.

У більшості наведених слів є звук [д].

В окремих словах літера д позначає інші звуки: у слові «джерельний» маємо африкату [дж], а у слові «подзвонити» – африкату [дз].

У словах «тижневий» і «переїзний» звука [д] немає – це наслідок спрощення в групах приголосних.

Слово «баскетбол» вимовляємо «баске[д]бол», оскільки звук [т] перед наступним дзвінким приголосним [б] стає дзвінким [д].

Отже, звук [д] треба вимовляти у словах пі[д]бити, баске[д]бол, електропоїз[д].

Відповідь – Б.

ТЕМА: Лексикологія. Фразеологія.

Виконання цього завдання полягає в з’ясуванні значення пропонованих фразеологізмів і доборі відповідного синонімічного до них дієслова.

Вислови «читати молитву, прописати іжицю, милити чуба, брати в шори» мають значення «дорікати кому-небудь, лаяти, сварити когось, робити суворе зауваження».

Отже, синонімом до пропонованих стійких сполук буде слово «картати» (гостро дорікати кому-небудь, лаяти когось; різко критикувати, осуджувати кого-, що-небудь).

Відповідь – Д.