ТЕМА: Орфографія. Написання складних слів разом і через дефіс.

Завдання перевіряє знання правил написання складних іменників, прикметників, прислівників і прийменників.

Запропоновані слова треба писати так:

з-поміж (складні прийменники з першою частиною з-(із-) пишемо через дефіс);

сорокалітню (складні слова, утворені від підрядних словосполучень, тобто залежних між собою слів (літ (скільки?) сорок) пишемо разом);

житлово-побутового (складні слова, утворені від сурядних словосполучень, тобто не залежних між собою слів (житловий і побутовий) пишемо через дефіс);

будь-якої (частку будь- пишемо через дефіс);

по-господарськи (прислівники з префіксом по- і суфіксом -и пишемо через дефіс).

Отже, дефіс не потрібен у слові сорокалітню.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних.

Виконуючи це завдання, варто пам’ятати, що спрощення в групах приголосних не позначається на письмі в прикметниках, утворених від іншомовних слів, і в словах кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, зап’ястний, шістнадцять, шістдесят, шістсот.

Отже, пропоновані слова правильно писати так: баластний, пізній, міжобласний, гігантський, щасливий, заздрісно, буревісник, форпостний, радісно, серце, щотижневик, шістнадцять, чесно, корисливий, шелеснути.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака.

Щоб виконати це завдання, пригадайте випадки, коли вживається чи не вживається м’який знак.

Більшість слів, наведених у завданні, мають писатися без м’якого знака. Це такі випадки:

• перед постійно м’яким або пом’якшеним приголосним (цвях, корінці, кузня, світловий);
• між літерами на позначення подовженого м’якого приголосного (доповіддю, Поділля);
• після шиплячого (облич);
• після р в кінці складу чи слова (воротар, інтер’єр, серйозний, чотирма);
• після н перед шиплячими (менший, Маринчин, кінчик, дзеленчати);
• у числівниках на позначення десятків (шістдесят).

Натомість пишемо м’який знак у буквосполученнях -ньц-, -ньк-, що походять від -ньк- (бриньчати, неньчин, дівчиноньці) та в іншомовних словах після н перед йо при роздільній вимові (сеньйор).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Ступені порівняння якісних прикметників: вищий і найвищий.

Пропоноване завдання перевіряє знання правил утворення форм ступенів порівняння прикметників.

Уважно прочитайте запропоноване речення й поміркуйте, яку форму (початкову, вищого чи найвищого ступеня порівняння) треба вжити на місці кожного пропуску.

У першому випадку після прислівника найбільш має бути прикметник у початковій формі привабливими, оскільки міру ознаки вже виражено прислівником.

У другому випадку має бути форма вищого ступеня вищу, бо це випливає з контексту (далі йдуть слова порівняно з іншими).

У третьому випадку має стояти форма найвищого ступеня найнижчі, бо з контексту дізнаємося, що ці енерговитрати мають бути дуже малими, найменшими у своїй галузі.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм.

Тестове завдання вимагає знання особливостей відмінкових форм іменників 3-ї відміни в орудному відмінку однини. У цьому випадку м’які та пом’якшені приголосні між двома голосними подовжуються. На письмі це позначається подвоєними літерами: паралеллю, подорожжю, маззю, пам’яттю, сіллю, величчю, вуаллю, сумішшю, папороттю, заметіллю, емаллю, світлотінню, магістраллю, ціллю, мігренню, міддю.

Проте, якщо приголосний стоїть не між двома голосними, а між приголосним і голосним, подовження не відбувається: верф’ю, лазур’ю, буденністю, кров’ю.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Прийменник.

Це завдання пропонує п’ять пар синонімічних словосполучень, серед яких є одне помилкове.

Уважно прочитайте ці словосполучення, звертаючи особливу увагу на прислівники та прийменники, оскільки саме вони варіюються у варіантах:

Серед наведених варіантів не є коректним вислів на протязі місяця. Це поширена помилка, зумовлена впливом російської конструкції на протяжении…

Як відомо, у нашій мові слово протяг означає:

• різкий струмінь повітря, що продуває приміщення крізь щілини або відчинені двері, вікна, розташовані одне проти одного;
• простір, на якому що-небудь розташовується, міститься.

Отож, замість на протязі місяця треба говорити протягом місяця, упродовж місяця.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Розділові знаки в реченнях з відокремленими членами.  

Пропоноване завдання перевіряє навичку вживання розділових знаків у простому ускладненому та складному реченні.

Уважно прочитайте наведені речення та з’ясуйте причини вживання в них розділових знаків.

Ще великий Микола Гоголь, наш славний земляк, захоплено говорив про мову українського народу (коми при відокремленій прикладці).

Кінь вийшов на сизу піщану косу і струсивши воду, відчув себе вільним, сильним, непереможним (бракує однієї коми перед відокремленою обставиною струсивши воду, натомість коми між однорідними означеннями стоять правильно). Виправлений варіант цього речення має виглядати так: Кінь вийшов на сизу піщану косу і, струсивши воду, відчув себе вільним, сильним, непереможним.

На оболоні, залитій водою, походжали на певній відстані один від одного, поважно переставляючи ноги, лелеки (коми при відокремленому означенні, коми при відокремленій обставині).

Женеш свою корівчину пасти в поле, десь за тобою сонце, сходячи, крізь дерезу спілим кавуном червоніє (кома між частинами безсполучникового складного речення, коми при відокремленій обставині).

Дівчина ступає на палубу, і літній слуга вслід їй виносить велику клітку з пернатим красенем – вінценосним журавлем (кома між частинами складносурядного речення, тире перед відокремленою прикладкою наприкінці речення).

Отже, пунктуаційну помилку допущено у варіанті Б.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Речення з однорідними членами.

Виконуючи це завдання, треба сконструювати речення із запропонованих фрагментів і класифікувати отримані синтаксичні структури. Зважайте на те, що розділові знаки у варіантах пропущені, їх ви маєте самостійно підставити залежно від структури речення.

Люблю я теплі травневі вечори, але не терплю холодних листопадових (просте речення з однорідними присудками).

Люблю я теплі травневі вечори зі щебетанням птахів у нашому саду (просте неускладнене речення).

Люблю я теплі травневі вечори: тоді так мріється про щось небуденне (складне безсполучникове речення).

Люблю я теплі травневі вечори, напоєні пахощами яблуневого цвіту (просте речення з відокремленим означенням).

Люблю я теплі травневі вечори, хоча й червневі мають свої принади (складнопідрядне речення з підрядною допустовою частиною).

Як бачимо, умові, заявленій в основі завдання, відповідає перше речення.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Складнопідрядне речення.

Працюючи над цим завданням, пригадайте, що просте та складне речення можуть бути граматично синонімічними, тобто другорядний член у простому реченні передаватиме той самий зміст, що й підрядна частина складнопідрядного речення.

В основі завдання йдеться про підрядне причини. Як відомо, ця частина складнопідрядного речення вказує на причину того, про що йдеться в головній частині, відповідає на питання чому? через що? з якої причини? та приєднується сполучниками бо, тому що, через те що, оскільки, позаяк.

З-посеред запропонованих речень піддається відповідній трансформації лише варіант Ясний місяць зблід, засоромившись зірки та червоного ранку. Перебудований у складне речення, він виглядатиме так: Ясний місяць зблід, бо (тому що, через те що, оскільки, позаяк) засоромився зірки та червоного ранку.

Відповідь – В.