ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Для виконання цього завдання потрібно знати зміст програмових художніх творів, аналізувати літературний твір чи його уривок.

1. В Леся Череванівна, Петро Шраменко – історичний роман «Чорна рада» Пантелеймона Куліша.
2. А Марися Боруля, Микола Гуляницький – трагікомедія «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого.
3. Д Мотря Довбиш, Карпо Кайдаш – повість «Кайдашева сім'я» І. Нечуя-Левицького.
4. Б Галя Гудзь, Чіпка Варениченко – роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного та Івана Білика.

Зайвий варіант - Іван Палійчук, герой повісті «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Д. 4–Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Виконуючи це завдання ви маєте продемонструвати вміння визначати місце і роль митця в літературному процесі.

1. Д Т. Шевченкові присвячено цитовані рядки, у яких згадано про гайдамаків, Чигирин, Залізняка (поема «Гайдамаки»).
2. В І.Франкові адресовано рядки, у яких ідеться про Мойсея, адже письменник написав поему «Мойсей».
3. Б Неважко встановити, що ці рядки про Є.Маланюка, який є автором поезії «Стилет чи стилос?»
4. А Згадка в поетичних рядках камінного хреста дає підстави визначити, що твір присвячено В. Стефаникові, який написав новелу «Камінний хрест».

Варіант Г є зайвим, у ньому згадано «Енеїду», а значить, ці рядки адресовані І. Котляревському.

Відповідь: 1–Д, 2–В, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів

Виконуючи це тестове завдання, ви продемонструєте свої навички щодо правильного написання слів іншомовного походження.

Пам’ятайте, що в словах іншомовного походження не можна перевірити написання е-и жодним способом. Такі слова треба перевіряти за орфографічним словником і запам’ятовувати. Оскільки змоги скористатися словником під час тестування ви не матимете, треба заздалегідь запам’ятати правопис найуживаніших іншомовних слів.

Правильно писати запропоновані в завданні слова треба так: медицина, метеорит, лейтенант, претендент.

Як бачимо, умовам завдання відповідає слово медицина.

Відповідь – А.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Проаналізуймо наведені словосполучення.

Повиключайте всі електроприлади у квартирі. Слово виключати треба вживати у значенні «позбавляти чогось, усувати звідкись, не допускати щось»: повністю виключати ручну працю, виключати з університету, виключати можливість втечі тощо. У наведеному словосполученні має бути слово вимикати: повимикайте всі електроприлади у квартирі.

Намагайтеся швидко відповісти на запитання (лексичних помилок немає).

Перевірте банківський рахунок наступного дня (лексичних помилок немає).

Запропонуйте гостям чай, каву й тістечка (лексичних помилок немає).

Відповідь – А.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня, і поняття «спільнокореневе слово».

Проаналізуймо вміщені в завданні слова.

Голограма – «зображення, отримане способом запису просторової структури світлових хвиль» (грецьке holos – весь, grapho – пишу). Отже, корінь «гол» у цьому слові іншомовного походження означає «весь».

Поголити – «позрізати бритвою під корінь волосся». У цьому слові український корінь «гол» має значення «оголений, без волосся, без рослинності, без одягу». Отже, це і є спільнокореневе слово з наведеним в основі завдання прикметником голий.

Поголів’я – «загальна кількість голів худоби». Корінь «гол» означає голову, тобто частину тіла тварини, яка складається з черепної коробки й морди, а також голову як одиницю рахунку. Як бачимо, корінь тут «гол», як і в слові «голий», але ці слова не є спільнокореневими. Такі корені називаються омонімічними (пишуться й вимовляються однаково, але мають різне значення).

Голкіпер – «воротар» (англійське goal-keeper – тримач воріт). У цьому слові іншомовний корінь «гол» (також омонімічний до кореня в слові «голий») означає «ціль, ворота»

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок. У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Правильно вимовляти наведені слова треба так: обрАнець (а не обранЕць), нЕдруг (а не недрУг), вІдгомін (а не відгОмін), прИятель (а не приЯтель).

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Числівник.

Завдання скероване на перевірку дотримання норм відмінювання іменника й числівника та узгодження числівника з іменником.

У словосполученні Перше вересня є іменник вересень і порядковий числівник перший. Словосполучення на позначення дат утворюються за зразком: перше (число) (чого?) (місяця) вересня; друге (число) (місяця) грудня тощо.  Тобто числівник змінюється, а іменник-назва місяця лишається незмінним. 

Узгоджуємо це словосполучення зі словом свято в наведеному реченні:

«Вітаємо зі святом Першого вересня»: Першого (числа) (місяця) вересня.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис.

Це завдання вимагає від вас правильного добору форм слів і поєднання їх у словосполучення.

Коректними є такі словосполучення: пробачте мені (а не мене), котра година, дякую вам (а не вас), хворіти на грип (а не грипом).

Отже, граматично правильним є словосполучення котра година.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Другорядні члени речення.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Вам потрібно продемонструвати свої знання про члени речення та вміння визначати їх у реченні.

Проаналізуймо пропоновані приклади.

Церкви підняли високо в/гору свої зелені, мов травою вкриті голови; біліли білі боки, мов із крейди вистругані.

Річка блищала, звивалася змією по жовтому пісочку, пускаючи легенький димок туману із себе.

Не/далеко від гори велика стіна обвивала кругом розкішний садок, здоровенну пустку-будинок.

У/далині […] степ, тонув у своїй зеленій траві то здіймаючись, то опадаючи.

Як відомо, прикладка – це різновид означення, яке, указуючи на ознаку предмета, дає йому іншу назву, виражається іменником і відповідає на питання який? яка? яке? які?

Бачимо, що таким умовам відповідає другорядний член у реченні Не/далеко від гори велика стіна обвивала кругом розкішний садок, здоровенну пустку-будинок (слово пустка є іменником, указує на ознаку, відповідає на питання який? – будинок (який?) пустка).

Відповідь – В.