Висловлювання
А«У своєму творі поет повертає вас лицем до вічних аксіом (“Нема на світі України, Немає другого Дніпра… В своїй хаті своя правда…”) і нагадує нам вічні біблійні кари за переступ і зраду їх…»
Б«Поет висловлює впевненість у відродженні національної самосвідомості й гідності поневоленого, але не скореного великого європейського народу, щаслива будучина асоціюється в поета з колом “вольних народів”, де засяють і українці, де наш люд буде “хазяїном домовитим”…»
В«Та особливо його зацікавили горяни – люди з “багатою фантазією, із своєрідною психікою“. Адже гуцул і в ХХ ст. залишився “глибоким язичником“, він усе життя проводить “у боротьбі зі злими духами“, які населяють ліси, гори, води…»
Г«Крізь товщу століть задивляється в ту глибінь поет, що був дитям запорозького сміху, здатного попри всі нещастя на руїнах рідної Трої утверджувати волю до життя…»
Д«Саме такий контраст між покликанням людини та її щоденним життям постає в його творі, де на прикладі однієї родини показане життя українського пореформеного селянства з усіма труднощами й суперечностями…»
