ТЕМА: Фонетика. Графіка. Позначення звуків мовлення на письмі.

Це завдання перевіряє знання про зміни звуків у потоці мовлення.

У більшості наведених слів на місці пропуску вимовляємо [т]:

[т]еатральний, лауреа[т], каш[т]ан, [т]вірний, зіпсу[т]ий, [т]ихенький, факульта[т]ив, субо[т]а, лісниц[т]во, розпи[т]ати, [т]ретій.

Але в деяких словах цей звук не вимовляємо:

• туристський вимовляємо зі спрощенням у групі приголосних – як тури[с´]кий;
• боротьба, молотьба вимовляємо з одзвінченим звуком – боро[д´]ба, моло[д´]ба;
• у слові журяться буквосполука тьс позначає звук [ц´:] – журя[ц´:а].

Відповідь – Д.

ТЕМА: Лексикологія. Фразеологія. Фразеологізми.

Завдання перевіряє ваші знання фразеологічних багатств української мови, здатність аналізувати синонімічні зв’язки між фразеологізмами.

З’ясуймо значення наведених фразеологічних одиниць.

Хоч оком світи – дуже темно.

Хоч з лиця воду пий – дуже гарний, вродливий.

Як з воску зліплений – дуже виснажений, блідий, змарнілий.

Хоч у рамці вправ – дуже гарний, вродливий.

Хоч картину малюй – дуже гарний, вродливий.

Хоч за раму клади – дуже гарний, вродливий.

Не відривати очей – уважно, пильно дивитисяна кого-, що-небудь, стежити за кимсь або чимсь.

Приховувати зір – не виявляти свого справжнього стану.

Перемінитися на лиці – набути незадоволеного, часом нездорового і т. ін. виразу обличчя) у зв’язку з чим-небудь; переживати, нервуватися, червоніти, бліднути і т. ін.

Показати товар лицем – представити що-небудь з кращого боку, у найкращій якості.

Як бачимо, синонімами є вирази хоч картину малюй, хоч за раму клади.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака.

Завдання перевіряє ваші орфографічні навички, а саме навички вживання м’якого знака.

Правильно ці слова треба писати так:

багрянець, чіткість, п’ятдесят, вагаєшся, скриньці, ослінчик, хустинці, тітчин, харків’янин, русалчин, спитаєш, неньчин, радістю, ланцюг, різьбяр.

Пам’ятайте, що в буквосполученнях -ньц-, -ньч-, -льк-, -льч-, -сьц-, -сьч- пишемо м’який знак лише тоді, якщо вони походять від -ньк-, -льк-, -ськ-.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів іншомовного походження.

Завдання перевіряє вміння правильно писати подвоєні літери в словах іншомовного походження.

Правильно наведені слова треба писати так:

маса, Голландія, бароко, Таллінн, ванна, телеграма, Ассирія, брутто, бравісимо, ірреальний, Ахіллес, тонна, Жанна, марокканець, клас.

Зауважте, більшість слів іншомовного походження – загальних назв треба писати без подвоєння. Окремі слова, де пишемо подвоєні літери, треба запам’ятати (ванна, брутто, тонна тощо). Написання деяких слів зумовлене власною назвою, від якої таке слово походить (марокканець – від Марокко тощо). Також допомагає знання морфеміки (приміром, слово ірреальний пишемо з подвоєнням, бо знаємо, що до його складу входить префікс ір- і корінь реаль-).

У власних назвах подвоєння зберігається, якщо воно є в мові, з якої слово походить (Голландія, Таллінн, Ассирія, Ахіллес, Жанна тощо).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів.

Завдання перевірить ваші знання про правопис префіксів з-, с-.

Префікс с- є (тобто літера с пишеться) перед літерами к, п, т, ф, х. Пригадаймо мнемонічну формулу: кафе «Птах».

Отже, наведені слова треба писати так:

скаламутити, стесаний, зціплені, спекти, сфальсифіковані, зшивати, скалічений, схрещений, зсушений, спасувати, сформований, стрясти, схотіти, стурбований, зчитування.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Сполучення йо, ьо.

У завданні перевіряються ваші орфографічні  навички щодо написання сполучень йо, ьо.

Запишімо ці слова без пропусків:

батальйон, серйозний, сьомга, феєрверк, бойовий, бульйон, знайомство, каньйон, крайовий, курйозний, гостьовий, лосьйон, шампіньйон, чотирьох, сеньйор.

Пам’ятайте, що сполучення йо означає два звуки й може стояти:

1) на початку слова (йогурт, йорж тощо);

2) на початку складу після голосних: (крайовий, знайомство, бойовий тощо);

3) на початку складу після твердих приголосних: (серйозний, курйозний тощо);

4) у деяких словах – після м’якого знака (батальйон, бульйон, каньйон, шампіньйон, сеньйор тощо).

Сполучення ьо завжди стоїть тільки після м’яких приголосних (сьомга, гостьовий, чотирьох тощо).

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Числівник.

Тестове завдання скероване на перевірку вміння правильно узгоджувати числівники з іменниками.

Розгляньмо запропоновані словосполучення.

Чотири вікна, півтора гектара, сто два кілометра (помилка, має бути сто два кілометри, оскільки  після числівників два, три, чотири, двадцять два, двадцять три, двадцять чотири і так далі має стояти іменник у формі називного відмінка множини), одна друга центнера, п’ять десятих мікрона.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник.

Виконуючи це тестове завдання, пам’ятайте, що прикметники поділяють на дві групи відмінювання, залежно від того, на який приголосний закінчується їхня основа, – тверду та м’яку.

Запишімо прикметники правильно.

Усесвітній, освітній, порожній, довколишній, дочірній – м’яка група.

Галицький, творчий, тоненький, мавпячий, летючий, продажний, чоловічий, вогкий – тверда група.

Ширший,  товщий – прикметники у формі вищого ступеня порівняння набувають закінчень прикметників твердої групи.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово.

Тут маємо справу з дієвідмінами дієслів.

Пам’ятайте, що дієслова першої дієвідміни в особових закінченнях (крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини) мають -е- (-є-): пишу, пишеш, пише, пишемо, пишете, пишуть.

Дієслова другої дієвідміни в особових закінченнях (крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини) мають -и-(-і, -ї-): біжу, біжиш, біжить, біжимо, біжите, біжать.

Отже, від нас вимагають правильно записати ці дієслова у формі 1-ї особи множини: біжимо, кричимо, ходимо, пишемо, говоримо.

Відповідь – Г.