Висловлювання
А«Оптимізмом життя людини і природи пройнятий увесь твір. Одухотворений ліс. Гори. Черемош, незвичайні герої – це вічна казка, яка не має початку і кінця...»
Б«В античні умови, у прадавні міфи повів він своїх запорожців, та вони від того не перестали бути запорожцями. У мешканцях Олімпу читачі легко впізнавали українських селян, козаків, старшину…»
В«Безземелля та тяжкі нестатки гнали за океан тих, що змушені були під голосіння рідних вимандровувати, може й назавжди, з отчого краю на чужину, несучи туди камінні хрести своєї недолі...»
Г«Композиція твору схожа на будинок з багатьма прибудовами і надбудовами, зробленими неодночасно і не за строгим планом...»
Д«Трагедія доби стала комедією доби. Українізація, русифікація, філологічний аспект криють у собі певну безпорадність у розв’язанні страшних проблем життя, намагання їх просто не бачити...»