ТЕМА: Основні теоретико-літературні поняття: епос, новела, оповідання, повість, роман, різновиди повісті та роману; драма, комедія, трагікомедія, власне драма, містерія, драма-феєрія; різновиди роману (роман у новелах, роман у віршах).

Завдання перевіряє вміння визначати жанр (жанровий різновид) художнього твору. Ураховуючи певні особливості літературного твору, ми визначаємо його жанр. Щоб виконати це завдання, потрібно спочатку з’ясувати, з якого твору герой, а тоді – до якого жанру належить твір.

Уля Розсоха – це персонаж комедії «Мина Мазайло», Катря Гримач – персонаж оповідання «Максим Гримач», Мотря Довбиш – персонаж повісті «Кайдашева сім’я», Галя Ґудзь – персонаж роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», Іван Дідух – персонаж новели «Камінний хрест».

Відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Г, 4 – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський «Енеїда». Іван Карпенко-Карий «Мартин Боруля». Література XX ст. Валер’ян Підмогильний «Місто». Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний «Тигролови».

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів.

Юнона – персонаж твору Івана Котляревського «Енеїда», Степан Радченко – персонаж твору Валер’яна Підмогильного «Місто», Медвин – персонаж твору Івана Багряного «Тигролови», Націєвський – персонаж твору Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля».

Відповідь: 1 – Д, 2 – Г, 3 – А, 4 – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш «Чорна рада». Література XX ст. Микола Куліш «Мина Мазайло». Олександр Довженко «Україна в огні». Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний «Тигролови».

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів.

Персонажі Медвин і Наталка Сірко діють у романі «Тигролови», Мокій Мазайло й Уля Розсоха – у драмі «Мина Мазайло», Василь Кравчина й Мина Товченик – у кіноповісті «Україна в огні», Петро Шраменко й Леся Черевань – у романі «Чорна рада».

Відповідь: 1 – В, 2 – Г, 3 – Б, 4 – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський «Енеїда». Література XX ст. Микола Куліш «Мина Мазайло». Василь Стефаник. «Камінний хрест». Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків».

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів.

Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання про кожен твір і знайдіть у ньому  так звані «маркери», які допоможуть визначити, про який твір ідеться.

Висловлювання у рядку А стосується повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». На це вказує назва річки та опис місцевості та, де відбуваються події твору. Також тут є згадка про незвичайних героїв (у творі діють міфічні істоти, наприклад, щезник, Чугайстир, арідник, нявки).

Іван Котляревський у поемі «Енеїда» через образи античних богів, царів, героїв змалював українське суспільство ХVІІІ століття, а в образах Енея і троянців показав українських козаків. Неважко здогадатися, що висловлювання, подане в рядку Б, описує «Енеїду».

Висловлювання, у якому йдеться про вимушені мандри за океан, стосується новели Василя Стефаника «Камінний хрест», тема якої – еміграція галицького селянства на межі XIX й XX ст.

Основною темою комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло» є зображення українізації й міщанства в Україні у 20-і роки XX ст. Цей твір ще називають «філологічним водевілем», бо його не можна перекласти іншою мовою через гру слів і значень. «Українізація, русифікація, філологічний аспект» – це ті «маркери» (рядок Д), які вказують саме на цей твір.

У варіанті В подану характеристику композиції роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Д, 4 – Б.

ТЕМА: Лексикологія. Антоніми

Завдання перевіряє вміння добирати антоніми й доречно їх уживати в тексті.

Виконуючи це завдання, згадайте, що антоніми – це слова, протилежні за значенням: добро – зло (рядок А).

Відповідь: А.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше знання фразеологізмів і розуміння їх значень. 

Фразеологізм ужито в реченні Б. «Збігти за водою» означає «зникнути безслідно». 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення

Завдання перевіряє вміння відрізняти прості речення від складних.

Виконуючи це завдання, визначте граматичні основи речень.

Одну граматичну основу має речення в рядку А. Зверніть увагу, що в це речення ускладнене однорідними присудками: «По діброві вітер виє, гуляє по полю, край дороги гне тополю до самого долу».

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Числівник

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Згадаймо, що числівник – це частина мови, що позначає кількість предметів або їх порядок при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий?.

У реченні рядка В є неозначено-кількісний числівник кількадесят.

Не плутайте числівники з іншими частинами мови, наприклад: двічі – це прислівник, десятки – іменник, стокілометровий – прикметник.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Орфографічну помилку допущено в рядку Б. Зверніть увагу, що разом пишемо прислівники, утворені поєднанням прийменників з повнозначними частинами мови: вночі, вранці, щодня, віддавна, дочиста, заново, направо, наліво, вдруге, втричі, спершу, потайки, досхочу тощо.

Відповідь – Б.