ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський «Енеїда». Література XX ст. Микола Куліш «Мина Мазайло». Василь Стефаник. «Камінний хрест». Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків».

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів.

Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання про кожен твір і знайдіть у ньому  так звані «маркери», які допоможуть визначити, про який твір ідеться.

Висловлювання у рядку А стосується повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». На це вказує назва річки та опис місцевості та, де відбуваються події твору. Також тут є згадка про незвичайних героїв (у творі діють міфічні істоти, наприклад, щезник, Чугайстир, арідник, нявки).

Іван Котляревський у поемі «Енеїда» через образи античних богів, царів, героїв змалював українське суспільство ХVІІІ століття, а в образах Енея і троянців показав українських козаків. Неважко здогадатися, що висловлювання, подане в рядку Б, описує «Енеїду».

Висловлювання, у якому йдеться про вимушені мандри за океан, стосується новели Василя Стефаника «Камінний хрест», тема якої – еміграція галицького селянства на межі XIX й XX ст.

Основною темою комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло» є зображення українізації й міщанства в Україні у 20-і роки XX ст. Цей твір ще називають «філологічним водевілем», бо його не можна перекласти іншою мовою через гру слів і значень. «Українізація, русифікація, філологічний аспект» – це ті «маркери» (рядок Д), які вказують саме на цей твір.

У варіанті В подану характеристику композиції роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Д, 4 – Б.

ТЕМА: Лексикологія. Антоніми

Завдання перевіряє вміння добирати антоніми й доречно їх уживати в тексті.

Виконуючи це завдання, згадайте, що антоніми – це слова, протилежні за значенням: добро – зло (рядок А).

Відповідь: А.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше знання фразеологізмів і розуміння їх значень. 

Фразеологізм ужито в реченні Б. «Збігти за водою» означає «зникнути безслідно». 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення

Завдання перевіряє вміння відрізняти прості речення від складних.

Виконуючи це завдання, визначте граматичні основи речень.

Одну граматичну основу має речення в рядку А. Зверніть увагу, що в це речення ускладнене однорідними присудками: «По діброві вітер виє, гуляє по полю, край дороги гне тополю до самого долу».

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Числівник

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Згадаймо, що числівник – це частина мови, що позначає кількість предметів або їх порядок при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий?.

У реченні рядка В є неозначено-кількісний числівник кількадесят.

Не плутайте числівники з іншими частинами мови, наприклад: двічі – це прислівник, десятки – іменник, стокілометровий – прикметник.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Орфографічну помилку допущено в рядку Б. Зверніть увагу, що разом пишемо прислівники, утворені поєднанням прийменників з повнозначними частинами мови: вночі, вранці, щодня, віддавна, дочиста, заново, направо, наліво, вдруге, втричі, спершу, потайки, досхочу тощо.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні

Завдання перевіряє вміння правильно розставляти розділові знаки в реченнях. 

Пунктуаційну помилку допущено в третьому реченні: потрібно відокремити порівняльний зворот: «Її жовтий цвіт, мовби велетенське мереживо свічок, виготовлених із ярого воску, освітлює найтемніші закутки лісових хащ».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення

Завдання перевіряє ваше вміння відокремлювати члени речення. 

Зауважмо, що відокремлюємо означення, виражене прикметниковим або дієприкметниковим зворотом, якщо воно стоїть після означуваного слова: «Її жовтий цвіт, мовби велетенське мереживо свічок, виготовлених із ярого воску, освітлює найтемніші закутки лісових хащ».

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання  апострофа

Завдання перевіряє рівень ваших навичок  розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Апостроф ставиться перед я, ю, є, ї:

• після губних приголосних (б, п, в, м, ф); 
• після р (в кінці складу);
• після префіксів і першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний (я, ю, є, ї).

Апостроф не ставимо, коли перед губним звуком є приголосний (крім р), який належить до кореня.

Апостроф не пишеться, коли ря, рю, рє означають сполучення м'якого р із наступними а, у, е.

Апостроф у словах іншомовного походження та похідних  ставимо перед я, ю, є, ї після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р. 

Апостроф не ставимо, коли я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а, у.

Відповідь – Г.