ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня»

Завдання перевіряє вміння визначати літературні напрями й стилі.

Згадаймо драму-феєрію Лесі Українки «Лісова пісня». Твір написаний у стилі неоромантизму, однією з ключових рис якого є намагання подолати невідповідність між ідеалом і дійсністю, завдяки могутній силі волі зробити бажане дійсним. Саме це ми бачимо в коханні Мавки до Лукаша.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Стус. «О земле втрачена, явися!..»

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях.

Провідним художнім засобом у запропонованих рядках є метафора – образний вислів, у якому ознаки одного предмета чи дії переносяться на інший за подібністю.

Згадаймо, гіпербола – різновид тропа, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії;

рефрен – повторення слова, декількох слів, фраз, речень або строф (приспів у піснях) у вірші або прозовому творі;

риторичне питання – риторична фігура, яка полягає у використанні запитання, що містить у собі ствердну відповідь;

порівняння – троп, який полягає в поясненні одного предмета через інший, подібний до нього, за допомогою компаративної зв'язки, тобто єднальних сполучників: як, мов, немов, наче, ніби та ін.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв художніх творів.

Згадаймо головного героя повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків» Івана Палійчука.

Він був людиною, для якої кохання стало сенсом життя. Іван – син природи, навічно зачарований її дивами, її фантастичними образами. Після загибелі Марічки Іван йде в ліс на довгих шість років, а після повернення одружується з Палагною і починає господарювати. Найбільша втіха для нього – догляд за тваринами, вони як діти для нього: «Не був жадний багатства – не на те гуцул жиє на світі,– саме плекання маржинки сповняло радістю серце. Як дитина для мами – такою була для нього худібка…»

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей»

Завдання перевіряє вміння аналізувати літературний твір.

В основу поеми «Мойсей» Івана Франка покладено біблійну легенду про єврейського пророка.

Події, описані у творі, автор тісно пов’язує з українською сучасністю. Легендарна історія біблійного пророка виходить на національний український ґрунт. Письменник писав про свій народ і тільки для нього, про що зазначає в пролозі поеми.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету художніх творів.

Трагікомедія Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля» має таку композицію:

• експозиція: знайомство з родиною Мартина Борулі;
• зав’язка: домовленість Борулі із повіреним Трандалєвим про апеляцію щодо визнання Мартина дворянином;
• розвиток дії: повернення з міста Омелька, який розповідає про втрату майна – сватання до Марисі здрібнілого шляхтича й відмова Мартина Борулі – приїзд Націєвського і його втеча – «муштрування» Мартином рідних, щоб все робили по-панськи;
• кульмінація: відмова у дворянстві;
• розв’язка: Мартин Боруля спалює бумаги про дворянство.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє ваше знання жанрів художніх творів.

Зверніть увагу, що в запропонованому уривку йдеться про товариство Чіпки Варениченка: Лушню, Матню й Пацюка. Усі вони є персонажами соціально-психологічного роману Панаса Мирного та Івана Білика "Хіба ревуть воли, як ясла повні".

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє знання персонажів художнього твору.

Згадаймо сюжет повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я».

Зав’язкою цього твору є розмова братів Кайдашів про дівчат. Саме уривок з цього діалогу між Карпом і Лавріном наведено в умові завданні.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє знання образів героїв художнього твору.

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури.

Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли в Україні загострилася боротьба за гетьманування. Цей період в історії України називають добою Руїни.

У Ніжині в 1663 році під час проведення чорної ради Івана Брюховецького обрали гетьманом. У рядку Г наведено його характеристику. Основні риси характеру Брюховецького – це самолюбство і амбіційність, підлість, уміння схилити на свій бік впливових осіб та нехтування мораллю Запорожжя.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику, провідну ідею художнього твору.

Послання «І мертвим, і живим…» було написано в грудні 1845 року в с. В’юнищах, де Шевченко деякий час проживав у маєтку С. Самойлова.

Перебуваючи в Україні, Тарас Григорович пильно придивлявся до інтелігенції. Він прагнув пізнати її інтереси, духовні запити, рівень освіченості, ставлення до історичного минулого та сучасного життя люду. Виявилося, що більшість дворян була задоволена політикою самодержавства, вірні йому і зовсім байдужі до громадських справ свого краю, його минулого й сучасного. Їх цікавило тільки особисте збагачення, основним джерелом якого була нещадна експлуатація кріпаків, своїх же земляків. Власні спостереження й роздуми, почуття й настрої Т. Шевченко в яскравій художній формі втілив у творі «І мертвим, і живим…». Закінчується послання словами: «Обніміться ж, брати мої. / Молю вас, благаю!»

Відповідь – Д.