Слова «чоловік гордий та жорстокий, з його буде добрий посіпака» характеризують героя «Кайдашевої сім’ї» Івана Нечуя-Левицького
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»
Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів і вміння впізнавати їх за цитатними характеристиками.
У повісті «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва.
У творі змальовано колоритні типові образи селян. Син Омелька й Марусі Кайдашів Карпо – «чоловік гордий та жорстокий, з його буде добрий посіпака».
Відповідь – Д.
Співавтором роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» був
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
Завдання перевіряє знання творчості письменників.
Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» написаний братами Панасом Мирним та Іваном Біликом у 1875 році.
Кульмінацією новели Михайла Коцюбинського «Intermezzo» є
ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Intermezzo»
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема композиції художнього твору.
Згадаймо новелу Михайла Коцюбинського «Intermezzo».
Письменник за допомогою вмілих імпресіоністичних мазків зображує враження героя від природи, його внутрішній стан. Іноді новелу ще називають «поезією в прозі».
Твір складається з десяти невеликих етюдів-кадрів.
Кульмінацією є зустріч героя зі «звичайним селянином», що символізує життя (жахливе, страшне), від якого недавно тікав герой, їх розмова про тяжке існування.
Відповідь – Б.
У романі Василя Барки «Жовтий князь» символом невмирущості народу виступає
ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Василь Барка. «Жовтий князь»
Завдання перевіряє вміння визначати художні символи і їхню роль у літературному творі.
Роман Василя Барки «Жовтий князь» – це твір не тільки про Голодомор 1932-1933 років, а й про нищення духовності, віри, усього того, на чому одвічно стояли народ, нація.
Золота чаша, яку вдалось врятувати, коли руйнували храм, стає для селян символом віри, оберегом, який дає надію: «Палахкотливий стовп… прибрав обрис, подібний до чаші, що сховали її селяни в чорнозем і нікому не відкрили її таємниці… Здається над ними, з нетлінною непоборимою силою, сходить вона: навіки принести порятунок».
Відповідь – А.
Прочитайте поезію Івана Франка та виконайте завдання
Як почуєш вночі край свойого вікна, Що щось плаче і хлипає важко, Не тривожся зовсім, не збавляй собі сна. Не дивися в той бік, моя пташко!
Се не та сирота, що без мами блука, Не голодний жебрак, моя зірко; Се розпука моя, невтишима тоска, Се любов моя плаче так гірко.
Твір належить до
ТЕМА: Аналіз літературного твору
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.
Лірика буває пейзажна, філософська, громадянська, інтимна.
Визначити, до якого виду лірики належить запропонований твір, можна, проаналізувавши його тему та ідею.
У поезії домінує тема кохання, любовних переживань. Отже, вірш належить до інтимної лірики.
Відповідь – Г.
Поезію включено до збірки
Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Зів'яле листя» – збірка творів Івана Франка. Вона є зразком інтимної лірики. Написана протягом 1886-1896 років і видана у 1896 році. Збірка також має назву «Лірична драма».
У цій збірці розкривається душевна трагедія ліричного героя (самого Івана Франка), викликана тяжкими обставинами особистого життя, зокрема нерозділеним коханням.
Збірка складається з трьох частин, або «жмутків». У «жмутках» вміщено інтимну лірику, у якій оспівано глибокі почуття палкого, але нещасливого кохання. У першому «жмутку» є вірші і з громадянськими мотивами, але переважає скорботна інтимна лірика. У поезіях другого «жмутка» Іван Франко оспівує не лише кохання, а й чарівну красу природи. Провідний мотив поезій третього «жмутка» – пекельні переживання поета, спричинені нещасливим коханням.
Саме в другому «жмутку» є й поезія «Як почуєш вночі край свойого вікна…».
Говорячи в другій строфі про свою любов, поет використовує
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях.
Говорячи в другій строфі про свою любов, поет використовує антитезу – протиставлення двох слів або словосполучень, протилежних за своїм змістом. Антитеза не обов’язково має складатися з антонімів – це можуть бути образи, слова у переносному значенні, які у вірші створюватимуть враження протилежних явищ.
Віршовий розмір твору
Запропоноване завдання перевіряє вміння визначати віршовий розмір твору.
Проаналізуйте рядки із запропонованого вірша.
Для визначення віршового розміру вірша виділіть в уривку логічні наголошення:
Як почУєш вночІ край свойОго вікнА, Що щось плАче і хлИпає вАжко, Не тривОжся зовсІм, не збавлЯй собі снА. Не дивИся в той бІк, моя птАшко!
Проаналізуйте закономірність чергування ненаголошених і наголошених складів, порахуйте кількість ритмічно повторюваних елементів у рядку (кількість стоп).
Тут повторюються трискладові стопи з наголосом на останньому складі. Отже, віршовий розмір уривка – анапест.
Відповідь: Д.
У творі використано
Запропоноване завдання перевіряє основних теоретико-літературних понять. Проаналізуйте рядки із запропонованого вірша.
У творі використано перехресне римування – римування у чотиривірші (катрені), коли перший рядок римується з третім, а другий – з четвертим.
Позначте рядок, у якому в усіх словах потрібно писати літеру и:
ТЕМА: Орфографія. Правопис ненаголошених Е, И, О
Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.
Літеру Е на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка В.
Памʼятаймо, що в таких випадках треба дібрати перевірне слово, у якому ненаголошений стає наголошеним: заручини, бо заручИти, невидимка, бо невИдимий; п’ятирічка, бо перша частина складного слова закінчується на голосний и; у деяких словах (переважно іншомовних) написання е та и ніяк не перевіряється: обітниця.
Відповідь – В.
