ТЕМА: Орфографія. Апостроф

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (апостроф) та пояснювати їх за допомогою правил.

Проаналізуймо запропоновані слова.

В українській мові апостроф ставимо перед я, ю, є, ї після префіксів і словотвірних частин, що закінчуються на приголосний: під’їхати, з’юрмитися.

Також апостроф ставимо перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф, якщо ці губні стоять після голосного та р у корені (черв’як, кав’яр, верхів’я, арф’яр).

Після р при роздільній вимові в українських та іншомовних словах теж пишемо апостроф (надвечір’я, сузір’я).

В іншомовних словах після г, ґ, к, х, ж, ч, ш пишемо апостроф (миш’як).

У слові духмяний апостроф не пишемо, адже тут є збіг губного та іншого кореневого приголосного. Не буде апострофа і в слові серйозний, адже його ставлять лише перед я, ю, є, ї. Немає апострофа в іншомовному слові гравюра (відповідно до його вимови),

Відповідь – А.

Зразок написання власного висловлення

Людина не може існувати відокремлено від соціуму та його впливу. Я думаю, що особистість може розвиватися в суспільстві, зберігаючи при цьому власну індивідуальність і керуючись нормами й правилами, визнаними цим суспільством.

По-перше, дотримання соціальних норм регулює поведінку кожної людини в тій чи іншій ситуації, дозволяє відчувати себе в безпеці й спокійно жити та працювати.

Прикладом, що наочно демонструє готовність людей відстоювати свої погляди й переконання, не порушуючи при цьому суспільних норм, є стотисячний мітинг у Києві 2004 року. Помаранчева революція засвідчила готовність українців виходити на вулицю за своє європейське майбутнє. Водночас громадські діячі з повагою ставилися до політиків, а останні, своєю чергою, розуміли важливість громадських рухів, тому непорозуміння й конфлікти зазвичай швидко гасилися.

По-друге, порушення правил співжиття в суспільстві часто призводить до конфліктів і навіть страшних злочинів.

На згадку спадає образ Сави Федорчука – персонажа соціально-психологічної повісті Ольги Кобилянської «Земля». Хлопець не хоче йти шляхом батьків, тяжко працювати на землі. Відповідно до вироблених селянством моральних норм Івоніка намагається вплинути на молодшого сина, застерігаючи, що той може залишитися без власної ниви. Цього Сава не міг допустити, тому йде на страшний злочин братовбивства. Так порушення правил співжиття людей призвело до трагедії, яка одним махом зруйнувала родину Федорчуків і принесла всім нечуване страждання.

Отже, соціальні норми й правила посідають важливе місце в нашому житті, вони дають можливість людині раціонально обґрунтовувати свої дії й задовольняти індивідуальні інтереси громадян.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

Микола Гурович Куліш – український письменник, режисер, драматург. Його ім’я пов’язане з театром Леся Курбаса «Березіль», тому саме про М. Куліша йдеться в рядку Д.

Серед улюблених занять Остапа Вишні були мисливство й рибальство, які давали можливість спостерігати красу природи. Любов письменника до всього живого, до світу природи є незаперечною ознакою його натури. Тож рибалити і полювати він ходив скоріше для того, щоб назбирати побільше смішних історій, які й лягли в основу багатьох його усмішок.

Про Олександра Довженка йдеться в рядку В. Саме він здобув усесвітню славу як режисер кіно.

У висловлюванні, поданому в рядку Г, згадано імпресіоністичну новелу «Intermezzo», автором якої є Михайло Коцюбинський.

Відповідь: ДБВГ.

ТЕМА: Література XX ст.

Виконуючи це завдання, згадайте, які художні твори мають присвяти.

Любові всевишній присвячує свою новелу «Три зозулі з поклоном» Григір Тютюнник.

Імпресіоністична новела Михайла Коцюбинського «Intermezzo» має присвяту Кононівським полям.

Своєму батькові Ю. Кобилянському присвятила повість «Земля» Ольга Кобилянська.

Новелі Михайла Коцюбинського «Цвіт яблуні» присвячено новелу Миколи Хвильового «Я (Романтика)».

Відповідь: АГДВ.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання сюжету того чи того літературного твору. Згадайте зміст художніх творів і поєднайте їх епізоди.

У драмі І. Котляревського «Наталка Полтавка» виборний Макогоненко виконує пісню «Ой під вишнею, під черешнею…», у цьому ж творі заможний пан (возний Тетерваковський) залицяється до бідної селянської дівчини Наталки.

У поемі І. Франка «Мойсей» є такі епізоди: темний демон пустелі Азазель спонукає головного героя до сумнівів; Мойсей виводить свій народ з єгипетського рабства.

Згадаймо поему Т. Шевченка «Гайдамаки», у якій оспівано народно-визвольне повстання на Правобережній Україні 1768 р., відоме під назвою Коліївщина. Розділ «Свято в Чигирині» починається із звертання автора до гетьманів, для яких місто Чигирин, починаючи з Богдана Хмельницького, було столицею. Автор каже, що зараз місто вже не те, не пізнати в ньому козацької слави. Далі автор описує розмову трьох старшин, час якої трапляються такі прізвища, як Гонта та Залізняк. У цьому ж творі є й епізод про те, що Ярема Галайда дізнається про вбивство конфедератами титаря й викрадення ними його коханої дівчини. Ярема вирушає на пошуки Оксани.

Головний герой соціально-психологічного роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Чіпка наймитує в багатія Бородая. Згадаймо ще одного героя цього твору – Максима Ґудзя. Він розбишакує в селі, за що його з радістю віддають у москалі. У Московщині Максим стає унтер-офіцером. Пізніше він повертається в Піски, оселяється на хуторі, як у фортеці.

Відповідь: АБВГ.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання стилів написання літературних творів. Виконуючи це завдання, згадайте, у якому художньому творі діє той чи інший персонаж, а потім з’ясуйте стиль написання цього твору.

Наум Дрот – персонаж із повісті Г. Квітки-Основ’яненка «Маруся». Саме цей письменник є найяскравішим представником українського сентименталізму, а його повість «Маруся» має сентиментальне забарвлення.

Початок творчості Тараса Шевченка несе на собі відбиток могутньої літературної течії – романтизму. Романтична література часто звертається до героїчних часів національної історії. Отак і в поемі «Гайдамаки» змальовано образ волелюбних героїв, мужніх народних повстанців. Щоб загострити емоційний та сюжетний стан, митець використовує романтичні прийоми: напружений сюжет, загострення конфлікту між особистим і загальним – Ярема Галайда б'ється разом з гайдамаками, визволяє свою наречену, але не може лишитися з нею, бо битва триває.

Галя Ґудзь – героїня соціально-психологічного роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Ця жанрова форма роману – надбання реалістичного мистецтва.

Єгошуа – «князь конюхів», один з найяскравіших образів поеми Івана Франка «Мойсей», яка написана в руслі неоромантичної стильової течії українського модернізму.

Відповідь: БВГД.

ТЕМА: Сучасний літературний процес.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

У рядку А запропоновано для аналізу уривок з поезії братів Капранових. Неважко здогадатися, що це пародія на вірш Володимира Сосюри «Любіть Україну!».

Подані рядки яскраво ілюструють постмодернізм, характерними ознаками якого є епатажність, абсурдизм, комічність, буфонада як основні засоби зображення.

Відповідь – А.

ТЕМА: твори українських письменників-емігрантів. Євген Маланюк. «Стилет чи стилос?».

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Запропоновані рядки взяті з поезії Євгена Маланюка «Стилет чи стилос?».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Довженко. «Україна в огні».

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів.

Кіноповість Олександра Довженка «Україна в огні» описує трагедію українського народу під час Другої світової війни.

Могутність і безмірну велич українського народу письменник утілює в найулюбленішому своєму героєві Василі Кравчині.

Спокійний і розважливий за натурою, він показує взірець стійкості й героїзму в боях. Кравчина наділе­ний розумом полководця. Це, власне, він виграв вирішальну битву з фашистами. І в особистому житті − це втілення вірності, духовної чистоти. Саме йому належать слова: «За що ми б’ємося? За що умираємо? …Вороги наші б’ються за особисті багатства, за владу над нашою землею. …Ми б’ємось за те, чому нема ціни у всьому світі, – за Батьківщину».

Відповідь – А.