ТЕМА: Література XX ст.

Виконуючи це завдання, згадайте, які художні твори мають присвяти.

Любові всевишній присвячує свою новелу «Три зозулі з поклоном» Григір Тютюнник.

Імпресіоністична новела Михайла Коцюбинського «Intermezzo» має присвяту Кононівським полям.

Своєму батькові Ю. Кобилянському присвятила повість «Земля» Ольга Кобилянська.

Новелі Михайла Коцюбинського «Цвіт яблуні» присвячено новелу Миколи Хвильового «Я (Романтика)».

Відповідь: АГДВ.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання сюжету того чи того літературного твору. Згадайте зміст художніх творів і поєднайте їх епізоди.

У драмі І. Котляревського «Наталка Полтавка» виборний Макогоненко виконує пісню «Ой під вишнею, під черешнею…», у цьому ж творі заможний пан (возний Тетерваковський) залицяється до бідної селянської дівчини Наталки.

У поемі І. Франка «Мойсей» є такі епізоди: темний демон пустелі Азазель спонукає головного героя до сумнівів; Мойсей виводить свій народ з єгипетського рабства.

Згадаймо поему Т. Шевченка «Гайдамаки», у якій оспівано народно-визвольне повстання на Правобережній Україні 1768 р., відоме під назвою Коліївщина. Розділ «Свято в Чигирині» починається із звертання автора до гетьманів, для яких місто Чигирин, починаючи з Богдана Хмельницького, було столицею. Автор каже, що зараз місто вже не те, не пізнати в ньому козацької слави. Далі автор описує розмову трьох старшин, час якої трапляються такі прізвища, як Гонта та Залізняк. У цьому ж творі є й епізод про те, що Ярема Галайда дізнається про вбивство конфедератами титаря й викрадення ними його коханої дівчини. Ярема вирушає на пошуки Оксани.

Головний герой соціально-психологічного роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Чіпка наймитує в багатія Бородая. Згадаймо ще одного героя цього твору – Максима Ґудзя. Він розбишакує в селі, за що його з радістю віддають у москалі. У Московщині Максим стає унтер-офіцером. Пізніше він повертається в Піски, оселяється на хуторі, як у фортеці.

Відповідь: АБВГ.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання стилів написання літературних творів. Виконуючи це завдання, згадайте, у якому художньому творі діє той чи інший персонаж, а потім з’ясуйте стиль написання цього твору.

Наум Дрот – персонаж із повісті Г. Квітки-Основ’яненка «Маруся». Саме цей письменник є найяскравішим представником українського сентименталізму, а його повість «Маруся» має сентиментальне забарвлення.

Початок творчості Тараса Шевченка несе на собі відбиток могутньої літературної течії – романтизму. Романтична література часто звертається до героїчних часів національної історії. Отак і в поемі «Гайдамаки» змальовано образ волелюбних героїв, мужніх народних повстанців. Щоб загострити емоційний та сюжетний стан, митець використовує романтичні прийоми: напружений сюжет, загострення конфлікту між особистим і загальним – Ярема Галайда б'ється разом з гайдамаками, визволяє свою наречену, але не може лишитися з нею, бо битва триває.

Галя Ґудзь – героїня соціально-психологічного роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Ця жанрова форма роману – надбання реалістичного мистецтва.

Єгошуа – «князь конюхів», один з найяскравіших образів поеми Івана Франка «Мойсей», яка написана в руслі неоромантичної стильової течії українського модернізму.

Відповідь: БВГД.

ТЕМА: Сучасний літературний процес.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

У рядку А запропоновано для аналізу уривок з поезії братів Капранових. Неважко здогадатися, що це пародія на вірш Володимира Сосюри «Любіть Україну!».

Подані рядки яскраво ілюструють постмодернізм, характерними ознаками якого є епатажність, абсурдизм, комічність, буфонада як основні засоби зображення.

Відповідь – А.

ТЕМА: твори українських письменників-емігрантів. Євген Маланюк. «Стилет чи стилос?».

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Запропоновані рядки взяті з поезії Євгена Маланюка «Стилет чи стилос?».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Довженко. «Україна в огні».

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів.

Кіноповість Олександра Довженка «Україна в огні» описує трагедію українського народу під час Другої світової війни.

Могутність і безмірну велич українського народу письменник утілює в найулюбленішому своєму героєві Василі Кравчині.

Спокійний і розважливий за натурою, він показує взірець стійкості й героїзму в боях. Кравчина наділе­ний розумом полководця. Це, власне, він виграв вирішальну битву з фашистами. І в особистому житті − це втілення вірності, духовної чистоти. Саме йому належать слова: «За що ми б’ємося? За що умираємо? …Вороги наші б’ються за особисті багатства, за владу над нашою землею. …Ми б’ємось за те, чому нема ціни у всьому світі, – за Батьківщину».

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Богдан-Ігор Антонич. «Різдво».

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій та їх авторів.

Проаналізуйте запропоновані уривки з поезій і згадайте їх авторів. «Прийшли лемки у крисанях / і принесли місяць круглий…» – це уривок з вірша «Різдво», автором якого є Богдан-Ігор Антонич.

У збірці віршів Б.-І. Антонича «Зелена євангелія» чимало рядків, у яких поет порівнює себе з тваринним і рослинним світом рідного краю: «Антонич теж звіря сумне і кучеряве», «...росте Антонич і росте трава», «Антонич був хрущем і жив колись на вишнях...».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Валер’ян Підмогильний. «Місто».

Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв.

У запропонованому уривку йдеться про головного героя урбаністичного роману Валер’яна Підмогильного «Місто».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)».

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників.

Пригадайте творчість Миколи Хвильового. Трагедія автора у новелі «Я (Романтика)» надто глибока.

Написаний в імпресіоністичній манері, твір у яскравій художній формі відображає ті складні протиріччя, які є в душі людини, у її свідомості та в навколишній дійсності. Ідейний пафос новели – духовна драма її автора.

Це ж стверджує і літературознавець М. Жулинський: «Як же так могло трапитись, що та свята мета, заради якої проливалася кров, творилося насильство, починає тьмяніти, набухати кров’ю невинних, чому так сталося, що мати змушена притуляти до згасаючого серця свого блудного сина, який заплутався на трагічних дорогах революції, вичерпався морально, зневірився і в розпачі піднімає руку на свою матір Україну, котра породила його і котра прощає йому цей смертний гріх?».

Відповідь – Г.