ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Чого являєшся мені у сні?..».

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях.

Провідним художнім засобом у поданому уривку є епітет – образне означення, влучна характеристика особи, предмета або явища, яка підкреслює їх суттєву ознаку, дає ідейно-емоційну оцінку: чудові очі ті ясні, сумні.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля».

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів.

Правильно утворено пару «персонаж – назва твору» в рядку Б.

Націєвський – персонаж драми Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля», він приїжджає з міста як наречений Марисі. Лушня – герой роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», Макогоненко – персонаж драми «Наталка Полтавка», Юнона – героїня поеми «Енеїда», Черевань – персонаж роману «Чорна рада».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє ваше знання змісту художнього твору.

Розділи «Січовик», «Піски в неволі», «Слизька дорога», «Розбишацька дочка», «Новий вік», «Так оце та правда?» наявні в соціально-психологічному романі Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», головними героями якого є Галя Ґудзь та Чіпка Варениченко.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я».

Завдання перевіряє знання композиції художнього твору.

Згадаймо сюжет повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»:

Експозиція – пейзаж села Семигори, опис хати і подвір’я Кайдашів.

Зав’язка – розмова братів про дівчат.

Розвиток дії складається з послідовного, хронологічного викладу подій життя селянської родини: одруження синів, сутички в сім’ї, перебування Мелашки в Києві, пияцтво і смерть Кайдаша, розподіл спадщини, сварки.

Кульмінація – сутичка Мотрі з Марусею, унаслідок якої Маруся втратила око.

Розв’язка – примирення двох сімей після того, як засохла груша.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада».

Завдання перевіряє знання сюжету художнього твору.

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури.

Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли в Україні загострилася боротьба за гетьманування. Цей період в історії України називають добою Руїни. У Ніжині в 1663 році під час проведення чорної ради Івана Брюховецького обрали гетьманом.

Отже, правильним є твердження, подане в рядку Г.

Інші варіанти не можуть бути правильними, оскільки власником хутора Хмарище був Михайло Черевань; з темниці Якима Сомка намагався визволити Кирило Тур; Василя невольника викупив з турецької каторги Божий чоловік; Михайла Череваня порівняв з Яремою Вишневецьким полковник Шрам.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Гайдамаки».

Запропоноване завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів. В Умані відкрили монумент очільникам Коліївщини (селянсько-козацького повстання 1768-69 років) Івану Гонті і Максиму Залізняку. Саме вони є героями поеми Тараса Шевченка «Гайдамаки».

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Григорій Квітка-Основ’яненко. «Маруся».

Запропоноване завдання перевіряє вміння визначати місце і роль митця в літературному процесі.

Григорій Квітка-Основ’яненко – основоположник української прози, автор повісті «Маруся» – першого прозового твору в історії нової української літератури.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Енеїда».

Завдання перевіряє ваше знання перебігу подій художнього твору.

Події в поемі Івана Котляревського розгортаються в такій послідовності: гостювання в Дідони – сон Енея про батька – подвиг Низа та Евріала – поєдинок Енея з Турном.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «Бджола та Шершень».

Завдання перевіряє ваше знання сюжету художнього твору.

Ідеєю байки Григорія Сковороди «Бджола та Шершень» є уславлення улюбленої праці, яка є стимулом життя; засудження паразитич­ного способу існування.

Праця має стати для людини природною потребою і «найсолодшою поживою», адже «немає гіршої муки, як хворіти думками, а хворіють думки, позбавляючись природженого діла».

Відповідь – В.