Літеру е треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
ТЕМА: Орфографія. Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и] в коренях та суфіксах слів.
Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (позначення написьмі ненаголошеного [е]) та пояснювати їх за допомогою правил.
Е пишемо в таких випадках:
И чергується з Е в деяких дієслівних коренях перед суфіксами -а-, -ува- (стЕлити – застИлати, дЕрти – здИрати).
Також И пишемо в іменниковому суфіксі -ин- (мілина).
Відповідь – Б.
Однакове закінчення в орудному відмінку однини матимуть усі слова в рядку
ТЕМА: Морфологія. Іменник. Відмінювання іменників.
Це завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, відрізняти правильні відмінкові форми від помилкових.
Іменники І відміни після літер ж, ч, ш, щ (мішана група) в орудному відмінку однини мають закінчення -ею. Отже, потрібно писати: душею, мишею, кручею, прощею, пущею.
Іменники І відміни твердої групи мають закінчення -ою. Отже, посухою, повагою, книжкою, м’ятою, Оленою, новиною.
Іменники І відміни м’якої групи мають в орудному відмінку закінчення -ею. Отже, неділею, сотнею, вишнею, оселею, тополею, легенею, статтею.
Іменники І відміни з основою на -й в орудному відмінку однини мають закінчення -єю. Отже, мрією, Францією.
Відповідь – Д.
Прочитайте уривок.
І не знало міщанське кодло, коли я захлиналась лихом, що душа між люди виходила, (1) забинтована(н/нн)а білим сміхом. І в житті, як на полі (2) мі(н/нн)ому, я просила в цьому (3) сторі(ч/чч)і хоч би той (4) магази(н/нн)ий мінімум: - Люди, будьте взаємно (5) (в/вв)ічливі!
Подвоєні літери потрібно писати в усіх словах, ОКРІМ позначеного цифрою
ТЕМА: Орфографія. Подвоєння приголосних.
Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) і пояснювати їх за допомогою правил.
У словах мінному, магазинний, ввічливі подвоєння відбувається на межі різних частин слова. У слові сторіччя подовження відбувається, тому що пом'якшений звук [ч'] подовжується в іменниках середнього роду ІІ відміни, якщо вони мають закінчення -а.
Слово забинтований – це особлива форма дієслова (дієприкметник). У дієприкметниках ніколи не відбувається подвоєння.
Відповідь – А.
НЕПРАВИЛЬНО вжито форму займенника в реченні
ТЕМА: Морфологія. Займенник. Відмінювання займенників.
Завдання перевіряє ваше вміння відмінювати займенники, розрізняти правильні та неправильні відмінкові форми займенників.
У рядках А, Б, В, Д займенник вони вжито у формі давального відмінка: кому? – їм.
У рядку Г займенник вони потрібно вжити у формі орудного відмінка. Отже, пишалися ким? ними. Форма їми є помилковою.
Відповідь – Г.
Граматично правильно утворено словосполучення
ТЕМА: Морфологія. Числівник.
Завдання перевіряє ваше вміння добирати правильні відмінкові форми числівників, правильно використовувати числівники на позначення часу.
У рядку А в словосполученні на позначення часу використано прийменник в. Уживання цього прийменника в таких конструкціях є ненормативним. Правильною буде форма розпочнеться о четвертій годині.
У рядку В правильною буде форма тренувалися до пів на сьому годину. В українській мові, коли йдеться про час, після слова пів традиційно використовують прийменник на.
В українській мові прийменник без на позначення часу не вживається. Правильна форма – прибігти за десять хвилин третя (рядок Г).
Словосполучення зателефонуйте після дев’яти теж помилкове, оскільки в українській мові на позначення часу вживаються тільки порядкові числівники. Отже, зателефонуйте після дев’ятої (рядок Д).
У рядку Б помилок немає.
Чергування приголосних за дієвідмінювання відбувається в усіх дієсловах у рядку
ТЕМА: Орфографія. Чергування приголосних.
Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати форми дієслів, ураховуючи чергування приголосних звуків.
В українській мові при зміні дієслів відбуваються чергування приголосних:
г – ж: береГти – береЖу, біГти – біЖу;
к – ч: пеКти – пеЧу;
т – ч: леТіти – леЧу,
с – ш: пиСати – пиШу; проСити – проШу;
ст – щ: проСТити – проЩу;
зд – ждж: їЗДити – їЖДЖу;
д – дж: воДити – воДЖу:
б – бл: люБити – люБЛю
в – вл: лоВити – лоВЛю
Чергування не відбувається у словах вірити, грати, читати, шити.
НЕПРАВИЛЬНИМ є запропонований у дужках варіант рядка
ТЕМА: Морфологія. Прийменник.
Завдання перевіряє ваше вміння правильно та комунікативно доцільно вживати прийменники в мовленні.
Прийменник по в літературній мові вживається рідко. Найчастіше він із знахідним відмінком вказує на мету чи межу дії: піти по воду, пальто по коліна.
Із місцевим відмінком прийменник по переважно виражає місце або час дії (пливти по Дніпру, ходити по лікарях); стосунок до іншого предмета (різьба по дереву, черговий по школі); спосіб дії (чинити по правді, обслуговувати по черзі).
Часто прийменник по вживають недоречно, наприклад: по справі – треба у справі; по пошті – треба поштою, по вимозі – треба на вимогу.
Відповідь – В.
Вставного слова НЕМАЄ в реченні (розділові знаки пропущено)
ТЕМА: Синтаксис. Вставні слова.
Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості ускладнені речення із вставними словами.
Вставні слова виражають особисте ставлення мовця до свого повідомлення. Вони не є членами речення. Вставні слова можуть виражати оцінку повідомлюваного (буває, сподіваюся), упевненість або невпевненість (мабуть), джерело повідомлення (кажуть).
У рядку Д слово здавалося, яке може бути вставним та виражати невпевненість, виконує функцію присудка, тобто є членом речення.
Відокремленим додатком ускладнено речення
ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення.
Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати речення з різноманітними відокремленими членами речення та складні речення.
У рядку А подано просте речення, ускладнене вставним словом напевно, яке виражає невпевненість.
У рядку Б речення ускладнено відокремленими однорідними означеннями, які стоять перед особовим займенником.
Речення у рядку В теж ускладнено відокремленими однорідними означеннями, які стоять після означувального слова.
Речення в рядку Г ускладнено відокремленим додатком замість житечка.
Додатки, які починаються словами окрім, опріч, замість, за винятком тощо, відокремлюються.
Речення в рядку Д – це складне речення.
Складнопідрядне речення з підрядним мети утвориться, якщо до речення «Гості нашого міста залюбки відвідують університетський розарій...» додати
ТЕМА: Синтаксис. Складнопідрядне речення. Види підрядних речень.
Завдання перевіряє ваше вміння визначати види підрядних речень.
Обставинне підрядне речення мети відповідає на питання навіщо?, з якою метою?, для чого?. З головною частиною підрядна мети поєднується сполучниками щоб, аби, аби тільки.
Гості нашого міста залюбки відвідають університетський розарій, (з якою метою? навіщо?) щоб помилуватися рідкісними сортами троянд.
А – підрядне обставинне часу (коли?).
Б – підрядне обставинне причини (з якої причини?).
Г - підрядне обставинне причини (з якої причини?).
Д – підрядне обставинне допустове (усупереч чого?, незважаючи на що?)
