ТЕМА: Орфографія

Завдання перевіряє ваші вміння розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

До сполуки слів не/звичайної можна дібрати синонім особливої. Отже, потрібно писати разом.

Сполуки слів не/оборотної та не/повторної без не не вживають. Тому їх теж треба писати разом.

А от у реченні Життєвий шлях Лесі Українки нагадує не/суцільне тло, а різнокольорові шматочки є протиставлення. Тому сполуку слів не/суцільне треба писати окремо.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення. Означення

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Вам потрібно продемонструвати свої знання про головні й другорядні члени речення та вміння визначати їх у реченні.

Проаналізуймо запропоновані приклади.

Слова краси, любові, шматочки – це додатки, адже відповідають на питання непрямих відмінків і означають предмети, на які переходить дія.

Слово душі – це неузгоджене означення, адже відповідає на питання чийого? Також його можна замінити на узгоджене означення прагнула душевного спокою.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в ускладненому реченні. Вставні слова

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості ускладнені речення із вставними словами.

Вставні слова виражають особисте ставлення мовця до свого повідомлення. Вони не є членами речення. Вставні слова можуть виражати оцінку повідомлюваного (буває, сподіваюся), упевненість або невпевненість (мабуть), джерело повідомлення (кажуть).

У другому реченні слова до речі оформлюють думку, пов’язують її з іншими реченнями, від них не можна поставити питання до інших слів. Отже, ці слова є вставним, тому повинні виділятися комою, якої в тексті немає. Інші розділові знаки правильні.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Чергування та злиття приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати похідні іменники, враховуючи чергування приголосних у суфіксах.

Перед суфіксом -ств(о) при словотворенні відбуваються такі зміни:

• к, ч, ц + -ств(о) = -цтв(о): козак – козацтво убогий – убозтво;
• г, ж, з + -ств(о) = -зтв(о): боягуз – боягузтво;
• х, ш, с + -ств(о) = -ств(о): птах – птаство, товариш - товариство.

Не відбувається чергування в словах іншомовного походження: агент – агентство. А також в українських словах, корінь яких закінчується на інший приголосний: гончар – гончарство, брат – братство.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання традиційно пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: каталОг, завдАння, фенОмен, кАмбала.

Відповідь – А.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова. Синоніми.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання, а також уміння добирати синоніми до запропонованих слів.

Заяложений – забруднений, замазаний чимось жирним, засмальцьований; той, який втратив виразність унаслідок надмірного користування чи повторення.

Отже, синонімом до слова заяложений буде слово забруднений.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Просте ускладнене речення. Відокремлені означення

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки в реченнях з відокремленими означеннями.

У реченні Важка від насіння, низько нахилялася жалка кропива прикметниковий зворот важка від насіння потрібно виділити, адже він не стоїть безпосередньо перед означуваним словом.

У реченні Дорога повела в порослі лісами гори коми не потрібні, тому що дієприкметниковий зворот порослі густими лісами стоїть безпосередньо перед означуваним словом.

У реченні Налякані незнайомими звуками, коні пряли вухами дієприкметниковий зворот теж стоїть перед означуваним словом, але має обставинний характер, до нього можна поставити питання чому?, з якої причини, тому його теж потрібно виділити.

Означення, виражені дієприкметниковими зворотами та окремими прикметниками або дієприкметниками, відокремлюються, якщо вони стосуються особових займенників. Отже, у реченні Щасливий і веселий він глянув на високе небо необхідно поставити кому: Щасливий і веселий, він глянув на високе небо.

Відповідь – А.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня, і поняття «спільнокореневе слово».

Проаналізуймо вміщені в завданні слова.

Водевіль – жанр невеликої легкої, часто одноактної п’єси. Від французького vaudeville.

Водійський – той , який належить водієві. Відповідно водій – той, хто водить машину, транспортний засіб.

Водень – хімічний елемент.

Водночас – одночасно (прислівник).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання, а також розуміння лексичних значень іншомовних слів.

Проаналізуймо наведені словосполучення та з’ясуймо значення іншомовних слів.

Дебют – перший публічний виступ на якійсь царині. Отже, дебют не може бути першим. Це тавтологія.

Лейтмотив – головна думка, основний мотив. Отже, лейтмотив не може бути головним.

Парадокс – несподіване явище, яке не відповідає звичним уявленням; думка, що суттєво не збігається із загальноприйнятими теоріями. Отже, парадокс не може біти дивним.

Словосполучення ефективний метод є нормативним.

Відповідь – В.