ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння визначати жанр (жанровий різновид) художнього твору.

Ураховуючи певні особливості літературного твору, ми визначаємо його жанр.

Романами є твори «Тигролови» й «Місто».

«Дитинство» й «Залізний острів» – це новели.

Поезії – «Молюсь і вірю. Вітер грає…» і «Contra spem spero!».

Кіноповістями є твори «Україна в огні» й «Зачарована Десна».

Відповідь: 1Д 2Б 3Г 4А.

ТЕМА: Сучасний літературний процес

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

Уважно прочитайте запропоновані рядки з поезії Юрія Іздрика.

Неважко здогадатися, що це пародія на відому пісню «Ніч яка місячна». Подані рядки яскраво ілюструють постмодернізм, характерними ознаками якого є епатажність, абсурдизм, комічність, буфонада як основні засоби зображення.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний. «Тигролови»

Завдання перевіряє ваше знання справжніх прізвищ письменників.

Лозов’ягін – це справжнє прізвище Івана Багряного – автора пригодницького роману "Тигролови".

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай»

Завдання перевіряє ваше знання образів літературних творів.

Темою роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» є доля легендарної піснетворки на тлі історичних подій середини ХVІІ століття. Твір починається розповіддю про розгляд судової справи Марусі Чурай. Справа ця стосувалася вбивства козака Грицька Бобренка. Мати вбитого звинувачувала дівчину Марусю у тому, що вона отруїла її сина, з яким довго зустрічалася. Грицько вирішив одружитися з іншою дівчиною, і цього Маруся пробачити не могла. Бобренчиха привела до суду людей, які називали Марусю відьмою, бачили, як вона перекидалася на сороку, робилася димом, збирала трави. Але до суду прибуває посланець із Січі, який дізнається, над ким відбувається суд, і пропонує розглянути справу з іншого боку:

Ця дівчина... Обличчя, як з ікон.

І ви її збираєтесь карати?!

А що як, інший вибрати закон, —

не з боку вбивства, а із боку зради?

Ну, є ж про зраду там які статті?

Не всяка ж кара має буть безбожна.

Що ж це виходить? Зрадити в житті

державу — злочин, а людину — можна?!

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Стус. «Як добре те, що смерті не боюсь я»

Завдання перевіряє розуміння образу ліричного героя поезії Василя Стуса «Як добре те, що смерті не боюсь я».

У цьому «філософському творі-декларації» висловлено глибокі почуття й роздуми автора. Антигуманний світ виявився безсилим перед стоїцизмом митця. Мовлення ліричного героя розважливе й щире. Це голос мужньої людини, громадянина, в’язня совісті, адже він «жив, любив і не набрався скверни, / ненависті, прокльону, каяття».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Остап Вишня. «Сом»

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби у творах.

Основним художнім засобом у запропонованих рядках є гіпербола – різновид тропа, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії.

Згадаймо, персоніфікація – художній прийом уподібнення неживих предметів чи явищ людським якостям; порівняння – троп, який полягає в поясненні одного предмета через інший, подібний до нього; алегорія – троп, у якому абстрактне поняття яскраво передається за допомогою конкретного образу; паралелізм – стилістична фігура, змістом якої є зображення паралельних явищ із різних сфер життя.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Довженко. «Україна в огні»

Завдання перевіряє знання історичної основи художнього твору.

Події кіноповісті Олександра Довженка «Україна в огні» розгортаються на тлі Другої світової війни.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Зеров. «Київ – традиція»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Образ юного Тичини, який «животворив душею давній міт / І «Плуга» вів у сонячні комуни» є в сонеті Миколи Зерова «Київ – традиція».

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Юрій Яновський. «Дитинство»

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

Тема новели Юрія Яновського «Дитинство»: життя Данила Чабана та історія його роду, що уособлює шлях українського народу.

Провідна думка твору підкреслюється розповіддю старого Данила про повстання в селі Турбаях 1789 року. Прадід навчає правнука не коритися долі, виховує в малому Данилові одвічне прагнення до волі, до боротьби за краще життя. «І ми з роду турбаїв, не були кріпаками з роду-віку, і Данилко хай не буде», – так закінчує свою розповідь про турбаївців прадід Данило. Його велична постать нагадує героїв українських дум та казок, у яких узагальнюється віковий життєвий досвід народу, утверджується його невичерпна мудрість і оптимізм.

Відповідь – Д.