ТЕМА: Література XX ст. Микола Куліш «Мина Мазайло»

Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв.

Основною темою комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло» є зображення українізації й міщанства в Україні у 20-ті роки XX ст.

Мина Мазайло сприймає українізацію як спробу зробити його «провінціалом, другосортним службовцем». Досить влучну характеристику Мині дав син Мокій, назвавши його «валуєвським асистентом».

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Іван Драч. «Балада про соняшник»

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати художні засоби в поезіях.

Провідним художнім засобом у запропонованих рядках є персоніфікація – художній прийом уподібнення неживих предметів чи явищ людським якостям.

Згадаймо, порівняння – троп, який полягає в поясненні одного предмета через інший, подібний до нього; гіпербола – різновид тропа, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії; антитеза – стилістична фігура, яка полягає в зіставленні протилежних понять, характеристик предметів і явищ; паралелізм – стилістична фігура, змістом якої є зображення паралельних явищ із різних сфер життя.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний. «Тигролови»

Завдання перевіряє ваше знання перебігу подій художнього твору.

Життя українських поселенців на Далекому Сході – важливі сторінки нашої історії.

На прикладі родини Сірків із твору Івана Багряного «Тигролови» ми знайомимось з людьми, які утворили в кінці XIX – на початку XX століття Зелений Клин.

Автор змальовує сувору природу цього Уссурійського краю. Для української літератури це екзотичні пейзажі, створені на основі вражень митця.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Валер’ян Підмогильний. «Місто»

Завдання перевіряє ваше знання тематики художніх творів.

«Роман про людину, про місто, про життя, про незгасність вогню, сповнений скептицизму переможця й оптимізму приреченого» написав Валер’ян Підмогильний.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Зеров. «Київ – традиція»

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів.

Основоположником неокласичної школи українських поетів є автор сонета «Київ – традиція» Микола Зеров.

«Неокласиками» в українському контексті традиційно називають коло поетів двадцятих-тридцятих років, які у своїй творчості часто спиралися на образи й мотиви античної культури, активно працювали з чіткими традиційними віршованими формами, шукали емоційної та формальної рівноваги у творах (усупереч поширеному тоді «анархічному драйву»), культивували освіченість, багато уваги приділяли перекладам.

Микола Зеров, Максим Рильський, Павло Филипович, Михайло Драй-Хмара, Освальд Бургардт – ось «канонічний» список цих поетів, їх іще називали «п’ятірне гроно». 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Ольга Кобилянська. «Земля»

Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв.

Згадаймо одного з головних героїв повісті Ольги Кобилянської «Земля» Саву Федорчука. Це був лінивий, безсоромний та повний заздрощів хлопець. «Зо стрільбою ходив би день і ніч по полі й по лісі, а про хату думає лише тоді, коли мамалиґа на кружок вивернеться».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «О панно Інно…»

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поетичних творів.

Нестерпна туга за втраченим коханням і світлий спогад про нього – основний мотив поезії Павла Тичини «О панно Інно…». Твір присвячений першому коханню юного Тичини до Поліни Коновал, але оскільки дівчина не відповіла взаємністю, він, переживши нерозділене ко­хання, пише вірш і дарує Поліниній сестрі Інні.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Згадаймо про задум написання твору.

У нарисі «Подоріжжя од Полтави до Гадячого» Панас Мирний розповідає історію про ватажка розбійників – Василя Гнидку. Пізніше ця оповідь лягла в основу повісті «Чіпка», спільна творчість братів (Панаса Мирного та Івана Білика) над якою привела до трансформації цієї невеликої повісті в багатоплановий роман. Він у першій редакції мав назву «Пропаща сила». Остаточною назвою роману стали слова з Біблії (Книга Йова):

О, хто б узяв та зважив моє горе!

Хто на вагу зложив моє нещастя!

Було б воно піску морського важче:

Того й гірке й досадне моє слово.

Я стрілами Господніми пострілян,

Отруту їх душа моя впиває,

І Божий страх на мене ополчився.

Хіба рика онагра серед паші?

Хіба ревуть воли, як ясла повні?

Відповідь – А.