ТЕМА: Література XX ст. Микола Зеров. «Київ – традиція»

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів.

Основоположником неокласичної школи українських поетів є автор сонета «Київ – традиція» Микола Зеров.

«Неокласиками» в українському контексті традиційно називають коло поетів двадцятих-тридцятих років, які у своїй творчості часто спиралися на образи й мотиви античної культури, активно працювали з чіткими традиційними віршованими формами, шукали емоційної та формальної рівноваги у творах (усупереч поширеному тоді «анархічному драйву»), культивували освіченість, багато уваги приділяли перекладам.

Микола Зеров, Максим Рильський, Павло Филипович, Михайло Драй-Хмара, Освальд Бургардт – ось «канонічний» список цих поетів, їх іще називали «п’ятірне гроно». 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Ольга Кобилянська. «Земля»

Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв.

Згадаймо одного з головних героїв повісті Ольги Кобилянської «Земля» Саву Федорчука. Це був лінивий, безсоромний та повний заздрощів хлопець. «Зо стрільбою ходив би день і ніч по полі й по лісі, а про хату думає лише тоді, коли мамалиґа на кружок вивернеться».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «О панно Інно…»

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поетичних творів.

Нестерпна туга за втраченим коханням і світлий спогад про нього – основний мотив поезії Павла Тичини «О панно Інно…». Твір присвячений першому коханню юного Тичини до Поліни Коновал, але оскільки дівчина не відповіла взаємністю, він, переживши нерозділене ко­хання, пише вірш і дарує Поліниній сестрі Інні.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Згадаймо про задум написання твору.

У нарисі «Подоріжжя од Полтави до Гадячого» Панас Мирний розповідає історію про ватажка розбійників – Василя Гнидку. Пізніше ця оповідь лягла в основу повісті «Чіпка», спільна творчість братів (Панаса Мирного та Івана Білика) над якою привела до трансформації цієї невеликої повісті в багатоплановий роман. Він у першій редакції мав назву «Пропаща сила». Остаточною назвою роману стали слова з Біблії (Книга Йова):

О, хто б узяв та зважив моє горе!

Хто на вагу зложив моє нещастя!

Було б воно піску морського важче:

Того й гірке й досадне моє слово.

Я стрілами Господніми пострілян,

Отруту їх душа моя впиває,

І Божий страх на мене ополчився.

Хіба рика онагра серед паші?

Хіба ревуть воли, як ясла повні?

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику, історичну основу художнього твору.

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури.

Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли в Україні загострилася боротьба за гетьманування. Цей період в історії України називають добою Руїни.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей»

Завдання перевіряє знання жанрів програмових творів.

В основу філософської поеми «Мойсей» Івана Франка покладено біблійну легенду про єврейського пророка.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля»

Завдання перевіряє вміння аналізувати сюжетні особливості художнього твору.

Основною темою драми «Мартин Боруля» є зображення нестримного потягу головного героя дорівнятися у своєму статусі до міщанства або дворянства.

Сюжет комедії письменник будує на фактах sз життя своєї родини: батько драматурга, Карпо Адамович Тобілевич, вирішив домогтися визнання свого роду дворянським. Але не зміг цього зробити, оскільки прізвище в старих і нових документах відрізнялося однією літерою.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

У повісті «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва.

Типовим представником старшого покоління українського селянства пореформених років виступає Омелько Кайдаш. Він «був дуже богомольний, ходив до церкви щонеділі не тільки на службу, а навіть на вечерню, говів два рази на рік, горнувся до духовенства, любив молитись і постить; він понеділкував і постив дванадцять п’ятниць на рік, перед декотрими празниками».

Відповідь – В.