ТЕМА: Література XX ст. Ольга Кобилянська. «Valse melancolique».

Завдання перевіряє знання героїв літературних творів.

Виконуючи це завдання, згадайте Софію Дорошенко – головну героїню новели Ольги Кобилянської «Valse melancolique».

Софія – творчо обдарована особистість, лірична й емоційна. Такі деталі, як подерті рукавички або затикання найменших щілин у вікні розкривають у ній нервову, вразливу, чутливу до світу, замкнену особистість. Мистецтво стає засобом саморозкриття, джерелом духовних сил героїні, яка зазнала приниження в житті (через нещасливе кохання).

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст. Михайло Коцюбинський. Олександр Довженко.

Завдання перевіряє знання особливостей художніх творів й основних відомостей про творчість їхніх авторів.

Заповнюючи пропуски, зверніть увагу, що імпресіоністичною є новела Михайла Коцюбинського «Intermezzo», а жанр кіноповісті створив в українській літературі Олександр Довженко.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Валер’ян Підмогильний. «Місто».

Виконуючи це завдання, згадайте головного героя урбаністичного роману Валер’яна Підмогильного «Місто». Саме про Степана Радченка сказано: «Він – нова сила, покликана із сіл до творчої праці. Він – один із тих, що повинні стати на зміну гнилизні минулого й сміливо будувати майбутнє».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Куліш. «Мина Мазайло».

Завдання перевіряє знання сюжету літературних творів.

Згадаймо комедію Миколи Куліша «Мина Мазайло». У третій дії п'єси є дуже важливий епізод, коли Мина, ніби крізь віки, чує голос своїх предків із Великого Лугу: найстаршого пращура-запорожця, прадіда-чумака, діда-селянина, що «мазав чужії вози, бо свого вже не стало». І всі вони в унісон прославляють своє прізвище, його давнє походження за ремісницькою ознакою: колеса мазали, от і Мазайло-Квачем прозивали. Драматург підкреслює тяглість традиції українського роду, його звитяжність, працьовитість, чесність і благородство навіть у бідності.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)».

Завдання перевіряє ваше знання сюжету літературних творів.

Пригадаймо новелу «Я (Романтика)» Миколи Хвильового. Основною проблемою твору є внутрішнє роздвоєння особистості, людини між гуманізмом та обов’язком. Мрія про «загірну комуну» перетворюється на «дорогу в нікуди», коли герой переступає через людяність і вбиває власну матір.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «О панно Інно…»

Завдання перевіряє вміння аналізувати зміст й образи художнього твору.

Уривок з вірша Ігоря Калинця «Це погляд чий, / сестри чи Ваш … ? / Я пригадав. Той вечір. Ми, / вона і Ви. І я надвоє» перегукується з поезією Павла Тичини «О панно Інно…». Цей вірш  – найвідоміший зразок інтимної лірики П. Тичини.

Провідним мотивом є нестерпна туга за втраченим коханням, поєднана зі світлим спогадом про нього. Тож вірш сповнений краси, ніжності, чистоти. Цьому сприяють й художні засоби, поєднання зорової образності з музичністю: «О, панно Інно, панно Інно! / Я – сам. Вікно. Сніги… / Сестру я Вашу так любив – / Дитинно, злотоцінно. / Любив? – Давно. Цвіли луги…»

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Сон» («У всякого своя доля…»).

Завдання перевіряє знання сюжету літературних творів.

У поемі «Сон» («У всякого своя доля…») Тарас Шевченко зображує оповідача, якому сниться, ніби він летить над Україною, далі над Сибіром і згодом потрапляє до Петербурга. У цьому творі автор зображує картини закріпаченої України, сибірської каторги й здеградованої столиці царської Росії.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля».

Завдання перевіряє знання сюжету й історії написання літературних творів.

У трагікомедії Карпенка-Карого «Мартин Боруля» є епізод, коли в наймита Омелька в місті вкрали чоботи, кобеняк і коней.

Пригадайте, що цей твір побудовано на фактах із родинного життя автора. Батько драматурга вирішив довести своє дворянське походження, витративши на це багато часу, коштів і зусиль, але йому було відмовлено через помилку в прізвищі в старих документах.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей».

Завдання перевіряє знання сюжету й героїв літературних творів.

Виконуючи це завдання, пригадайте поему Івана Франка «Мойсей». Згадайте позасюжетний елемент твору. Мойсей розповідає народові алегоричну притчу-казку про те, як дерева обирали собі короля.

Жодне з розкішних дерев: ані кедр, ані пальма, ані рожа, ані дуб, ані береза – не погодилися служити для захисту, честі, надії, підмоги інших дерев, лише терен згодився принести себе в жертву деревам, боронити їх, щоб вони буяли до неба.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє знання сюжетних ліній художнього твору.

Згадаймо роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Темою твору є зображення майже столітньої історії села Піски і, зокрема, долі правдошукача-бунтаря, «пропащої сили» Чіпки Варениченка.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Захар Беркут».

Завдання перевіряє знання сюжету й героїв літературних творів.

Виконуючи це завдання, пригадайте повість Івана Франка «Захар Беркут». Мирослава – дочка боярина Тугара Вовка. Дівчина не поділяє батькових упереджень і відповідає Максиму взаємністю. Вона зробила свій вибір, всупереч проханню батька, якого перестала поважати через його зраду вітчизни.

Мирослава сміливо стала на захист Тухольщини. Саме про неї йдеться в уривку «Вона була в батька одиначка, а до того ще зараз при народженню втратила матір. Нянька її, стара мужичка, відмалку заправляла її до всякої ручної роботи, а коли підросла, то батько, щоб розважити свою самоту, брав її всюди з собою і, щоб задоволити її палку натуру, привчив її владати рицарською зброєю, зносити всякі невигоди і сміло стояти в небезпеках».

Відповідь: В.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів».

Завдання перевіряє знання творів давньої української літератури.

«Слово про похід Ігорів» – не лише найвидатніша пам’ятка давньої української літератури, а й зразок героїчного епосу народу. У поемі йдеться про невдалий похід 1185 року князя Ігоря проти половців.

«Золоте слово» має величезне значення в «Слові про похід Ігорів», Святослав звертається до руських князів, щоб закликати до об’єднання в боротьбі проти половців.

Відповідь: А.

ТЕМА: Усна народна творчість.

Завдання перевіряє вміння аналізувати твори усної народної творчості, визначити їхні особливості, мотиви, тематику.

Згадаймо, що думи – це українські фольклорні твори особливої, усталеної композиції, характерною ознакою яких є заспів-заплачка, розповідь із численними відступами й кінцівка-славослів’я.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані маркери, які допоможуть визначити, про якого митця ідеться.

Про Павла Тичину йдеться у висловлюванні рядка В. Його життєвий і творчий шлях припав на складні й трагічні часи в історії України першої половини XX століття. Тичина пройшов непросту дорогу від геніального самобутнього лірика до поета, вимушеного служити тоталітарному режиму. Проте, попри всі суперечності й трагізм долі, він залишив яскравий слід в українській літературі й назавжди ввійшов до когорти її класиків.

Андрій Малишко «приятелював із такими відомими письменниками, як Максим Рильський та Остап Вишня, писав тексти до пісень, які звучали в Довженкових фільмах. Проте найкращі свої пісні створив у співавторстві з композитором Платоном Майбородою». Згадаймо «Пісню про рушник», музику до якої написав Платон Майборода.

«Це був кінодраматург, відчайдушний реформатор у сфері поетики. Найулюбленіший жанр його ранньої творчості – балада. Його новаторство насамперед полягає в прагненні поєднати прадавнє народнопоетичне й сучасне осягнення життя…», – сказано про Івана Драча. Уже першу його збірку було оцінено як етапну в історії української поезії. Найвагоміший мистецький здобуток раннього Драча – образ сонця. Пригадайте його «Баладу про соняшник». У ній поет утверджує думку, що сонце – символ краси мистецтва, краси народного духу й віри в нев'янущу народну творчість.

«Принциповий, нетерпимий до будь-якої неправди, не міг миритися з радянською ідеологією…» – сказано про Василя Стуса. 4 вересня 1965 року в Києві відбулася прем'єра фільму режисера Сергія Параджанова «Тіні забутих предків», під час якої Іван Дзюба, Василь Стус і В’ячеслав Чорновіл влаштували акцію протесту проти масових арештів українських інтелектуалів, що пройшли напередодні.

Відповідь: 1-В; 2-Д; 3-А; 4-Б.