ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)».

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

У новелі «Я (Романтика)» Миколи Хвильового центром уваги є душа ліричного героя, що змагається між революційним обов’язком і гуманістичним началом.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Вороний. «Блакитна Панна»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Вірш Миколи Вороного «Блакитна Панна» відкриває цикл «Гротески», який складається з десяти творів.

Автор витворює гімн весняній природі, молодості. Блакитна Панна – це образ-символ Весни в «серпанках і блаватах», яка тривожить душу ліричного героя: «І уже в душі моїй / В сяйві мрій / В’ються хмелем арабески, / Миготять камеї, фрески, / Гомонять-бринять пісні / Голосні / І сплітаються в гротески».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Стус. «Як добре те, що смерті не боюсь я…».

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поетичних творів.

Поезія Василя Стуса «Як добре те, що смерті не боюсь я…» є надзвичайно важливою для розуміння його творчості, поетичного та громадянського кредо. У цьому вірші поет ніби передбачив свою долю: «Народе мій, до тебе я ще верну, / і в смерті обернуся до життя».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Олесь. «Чари ночі».

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій. Запропоновані рядки взяті з романсу Олександра Олеся «Чари ночі». Ліричний герой цього твору закликає:

Як іскра ще в тобі горить

І згаснути не вспіла, –

Гори! Життя – єдина мить,

Для смерті ж – вічність ціла

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля»

Завдання перевіряє вміння аналізувати зміст та образи художнього твору.

Основною темою драми «Мартин Боруля» є зображення нестримного потягу головного героя дорівнятися у своєму статусі до міщанства або дворянства. Але Марися, дочка Мартина Борулі, намагається зберегти своє щастя, їй панське життя, яким марить батько, ні до чого: «Я не хочу буть дворянкою! Краще жить на світі щасливим мужиком, ніж нещасним паном, – це всяке знає!..»

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Марко Вовчок. «Максим Гримач».

Це завдання перевіряє знання авторів літературних творів.

Пригадаймо, що Вілінська – це справжнє прізвище Марка Вовчка, автора твору «Максим Гримач».

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Гімн».

Запропоноване візуальне завдання перевіряє знання текстів програмових поезій та їх авторів.

Подивіться уважно на фотографію. На ній зображено видатного українського письменника Івана Франка. Пригадайте рядки з його твору «Гімн»: «Дух, що тіло рве до бою / Рве за поступ, щастя й волю, / Він живе, він ще не вмер…».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику, історичну основу художнього твору.

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури.

Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли на Україні загострилася боротьба за гетьманування. Цей період в історії України називають добою Руїни. Появі «Чорної ради», цієї енциклопедії національного буття, передувало глибинне дослідження козацьких літописів XVII–XVIII ст. Письменник вільно оперує фактами, добре знає документи, прагне переосмислити історію на художньому рівні.

Хоча сюжетна лінія роману жодного разу не сягає легендарних Дніпрових порогів і автор не вводить читача на територію Січі, її образ присутній у романі в спогадах старих січовиків, у діалогах козаків за столом чи в дорозі, у відступах-роздумах самого автора: «Запорожжя споконвіку було серцем українським, на Запорожжі воля ніколи не вмирала, давні звичаї ніколи не забувались, козацькі предковічні пісні до посліду днів не замовкали, і було те Запорожжє, як у горні... Як вода в Чорному морі не переведеться, поки світ сонця, так і в Січі до віку вічного не переведуться лицарі. З усього світу злітаються вони туди, як орли на недоступну скелю».

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Сон» («У всякого своя доля…»)

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

Виконуючи це завдання, пригадайте, що гетьман Полуботок – держаний, політичний і військовий діяч, наказний гетьман Лівобережної України (1722–1723 pp.). Прагнучи позбавити уряд Петра I приводів для втручання у справи України, Павло Полуботок зміцнив адміністративний устрій держави, здійснив реформу судочинства. Навесні 1723 р. Петро I за організацію опозиційної діяльності викликав Павла Полуботка для пояснень у Петербург, а в листопаді того ж року ув'язнив його в Петропавлівській фортеці, де наказаний гетьман помер 20 грудня 1724 р.

В образі Павла Полуботка (поема «Сон» («У всякого своя доля...»)) Тарас Шевченко втілив трагічну долю свого народу, звинувативши в цьому трагізмі Петра І.

Із города із Глухова

Полки виступали

З заступами на лінію,

А мене послали

На столицю з козаками

Наказним гетьманом.

О боже наш милосердний!

О царю поганий,

Царю проклятий, лукавий,

Аспиде неситий!

Що ти зробив з козаками?

Болота засипав

Благородними кістками,

Поставив столицю

На їх трупах катованих!

І в темній темниці

Мене, вольного гетьмана,

Голодом замучив... 

Відповідь – Д.