ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи односкладних речень.

Односкладними називають речення з одним головним членом.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Речення «Вечірнє сонце, дякую за день! Вечірнє сонце, дякую за втому!» є означено-особовим, граматична основа тут – присудок у формі 1 особи однини (зверніть увагу, що звертання сонце НЕ є членом речення).

Речення «Задзвонили в усі дзвони по всій Україні» є неозначено-особовим з головним членом – присудком у формі множини минулого часу.

Речення «Світлішає в житті і на душі» є безособовим, присудок тут виражений безособовим дієсловом світлішає.

Речення «Десять раз подумай, а раз скажи» є узагальнено-особовим. У таких реченнях присудок вказує на дію, яка може виконуватися будь-якою, тобто кожною особою, тому вони переважно вживаються у прислів’ях та приказках.

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем).

Нові слова здебільшого утворюються за допомогою словотворчих афіксів.

Словотворчий афікс – це префікс, суфікс чи постфікс, який приєднується до твірної основи для творення нового слова.

Класифікацію способів словотворення схематично можна зобразити так.

Префіксальний спосіб – спосіб творення слів за допомогою словотворчих префіксів. Особливістю префіксації є те, що префікс приєднується не до основи, а до граматично оформленого слова, тому похідні слова, утворені префіксальним способом, належать до однієї й тієї самої частини мови, що й мотивуючі (твірні).

Суфіксальний спосіб – спосіб творення слів за допомогою словотворчих суфіксів: випадковість, їдучи, барвінковий.

Префіксально-суфіксальний спосіб – спосіб творення слів шляхом одночасного приєднання до твірної основи словотворчих префіксів і суфіксів: обніжок, настільний, неробство.

Безафіксний спосіб (відкидання значущих частин) – це спосіб творення слів шляхом укорочення (усічення) твірного слова: заклик, переділ, вимір.

Основоскладання – спосіб творення слів шляхом поєднання твірних основ кожного зі слів, що входять до базової сполуки – підрядної чи сурядної: працездатний, землемір, водогін.

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Складнопідрядне речення. Види підрядних речень

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати види складнопідрядних речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Речення «Якби мені сила та воля, жив би без горя» є підрядним умови, оскільки від головної частини можна поставити питання за якої умови?.

Речення «Теплий туман слався по полю й наливав балку по самі вінця, так що дерева потопали в ньому» є підрядним наслідку, оскільки підрядна частина вказує на наслідок того, про що йдеться в головній частині, і приєднується за допомогою сполучника так що.

Речення «Соборна Вкраїно, всі храми твої відбудуєм, щоб лунами дзвонів сягнути духовних вершин» є підрядним мети, оскільки від головної частини можна поставити питання з якою метою?.

Речення «Україна моя починається там, де доля моя усміхається» є підрядним допустовим, оскільки від головної частини можна поставити питання де?.

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми прикметників від неправильних.

Згадаймо, що найвищий ступінь порівняння прикметників утворюємо доданням префікса най- до форми вищого ступеня. Такі прикметники вжито в реченнях 1, 2, 4: найголовніша, найвищих, наймогутніше.

Відповідь: 1, 2, 4.

ТЕМА: Синтаксис. Однорідні члени речення

Це завдання перевіряє ваше вміння визначати однорідні члени речення.

Однорідні члени речення – це такі члени речення, які виконують однакову синтаксичну функцію, стосуються того самого члена речення і поєднуються між собою сурядним зв’язком. Однорідні члени речення рівноправні й не залежать одне від одного. Вони називають поняття, близькі за своєю сутністю.

Однорідними членами ускладнені речення 2, 3, 5: (2) Мова знаряддя для засвоєння спадщини минулого, найвищих здобутків людської культури. (3) Завдяки прилученню дитини до чарів слова в неї виникає спрага пізнання, бажання глибше опанувати духовні багатства людства. (5) Воно є запорукою нашої гідності й незнищенності.

Відповідь: 2, 3, 5.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченнях

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у реченнях.

Зверніть увагу, що в простому реченні між підметом і присудком ставимо тире:

• якщо обидва головні члени речення виражені іменниками або кількісними числівниками в називному відмінку, а дієслова-зв’язки немає, наприклад: (2) Мова – знаряддя для засвоєння спадщини минулого, найвищих здобутків людської культури. (4) Слово – наймогутніше знаряддя, що уможливлює перегук поколінь.
• якщо присудок, виражений іменником у називному відмінку або інфінітивом, приєднується до підмета за допомогою слів це (це є), оце, то, ось, (це) значить, наприклад: (1) Найголовніша ознака індивідуальності народу – це його мова.

Відповідь: 1, 2, 4.

ТЕМА: Синтаксис. Звертання

Це завдання перевіряє ваше вміння визначати звертання в реченні.

Звертання – це слово або декілька слів, що називають особу чи предмет, до якого звернена мова: (1) Мово рідна, ти безконечна могутня як море. (2) Скарбе мій єдиний, з тобою я найбагатший і найдужчий у світі. (7) Красо моя єдина, печаль проймає, що не вистачить життя, аби переплисти твій мовний океан.

Відповідь: 1, 2, 7.

ТЕМА: Синтаксис. Порівняльний зворот

Це завдання перевіряє ваше вміння визначати порівняльний зворот у реченні.

Порівняльний зворот – це обставина способу дії, яка вводиться до речення за допомогою порівняльних сполучників як, мов, немов, наче, ніби, що: (1) Мово рідна ти безконечна могутня, як море. (4) Ти клекочеш у гніві, як вулкан. (5) Ти зігріваєш словом, мов сонце.

Відповідь: 1, 4, 5.

ТЕМА: Лексикологія. Пряме та переносне значення слова

Завдання перевіряє вміння добирати слова в переносному значенні й доречно їх уживати в тексті.

Зауважмо, що пряме значення – це основне, первинне значення слова. Переносне ж виникає внаслідок уживання готової назви на позначення якоїсь іншої реалії.

Виділене слово вжито в прямому значенні в реченні «Хазяїн коротко відповідав на запитання гостя». В інших реченнях виділені слова вжиті в переносному значенні: «літає пісня», «сплять гаї», «зітхає стежка».

Відповідь – Г.