ТЕМА: Література XX ст. Василь Стус. «Як добре те, що смерті не боюсь я…»

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поетичних творів.

Поезія Василя Стуса «Як добре те, що смерті не боюсь я…» є надзвичайно важливою для розуміння його творчості, поетичного та громадянського кредо.

У цьому вірші поет звертається до свого народу: «Як син, тобі доземно уклонюсь, і чесно гляну в чесні твої вічі».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Вороний. «Блакитна Панна»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Вірш Миколи Вороного «Блакитна Панна» відкриває цикл «Гротески», який складається з десяти творів. Автор витворює гімн весняній природі, молодості.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Куліш. «Мина Мазайло»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів.

Основною темою комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло» є зображення українізації й міщанства в Україні у 20-і роки XX ст. Саме головний герой цього твору Мина Мазайло розмірковує: «Серцем передчуваю, що українізація – це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати ходу на вищу посаду.».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай»

Завдання перевіряє ваше знання образів літературних творів.

Темою роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» є доля легендарної піснетворки на тлі історичних подій середини ХVІІ століття. У ІV розділі роману «Гінець до гетьмана» йдеться про те, як Іван Іскра поспішає до гетьмана Богдана Хмельницького, щоб сповістити про суд над Марусею:

Неси мене, коню… коли б хоч не пізно…

Шляхи перекриті… і варта не спить…

Якщо я впаду – неврятована пісня,

Задушена пісня в петлі захрипить!

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Іван Драч. «Балада про соняшник»

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їхні символічні образи.

У баладі Іва­на Драча соняшник і сонце наділені людськими властивос­тями. Алегоричні образи соняшника й сонця чітко вказують, про кого та про що йдеться – про поета й поезію, які самостверджуються на основі буденних реалій.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний «Тигролови»

Завдання перевіряє ваше знання тематики й проблематики художнього твору, уміння зіставляти літературний твір із відповідною історичною епохою.

Життя українських поселенців на Далекому Сході – важливі сторінки нашої історії. На прикладі родини Сірків із твору Івана Багряного «Тигролови» ми знайомимось з людьми, які утворили в кінці XIX – на початку XX століття Зелений Клин. Таких сімей було тисячі. Переселенці принесли з собою прадавні українські традиції, звичаї, обряди. Містам давали такі назви, які були в Україні.

Відповідь – А.

ТЕМА: Сучасний літературний процес. Літературні угруповання («Пропала грамота»)

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури; знати літературні угруповання 80–90-х років.

Український постмодернізм зародився у 1980-х pp. і пов'язаний з іменами Ю. Андруховича,       О. Ірванця, В. Неборака (літературне угрупування «Бу-Ба-Бу»), а пізніше і з представниками таких груп, як «Пропала грамота»: Ю. Позаяк, В. Недоступ; «Лу-Го-Сад»: І. Лучук, Н. Гончар; «Нова дегенерація»: І. Андрусяк, І. Ципердюк та інші. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIIІ – початку XX ст. Тарас Шевченко. Іван Франко. Література XX ст. Леся Українка. Василь Стус

Виконати це завдання допоможе знання авторів художніх творів.

Леся Українка є автором творів «Contra spem spero!» і «Лісова пісня», Тарас Шевченко написав «Мені однаково» і «Заповіт», автором поезій «Як добре те, що смерті не боюсь я» і «О земле втрачена, явися!» є Василь Стус, перу Івана Франка належать такі твори, як «Гімн» і «Чого являєшся мені у сні».

Відповідь:  ГДВА.

ТЕМА: Усна народна творчість. Балада «Бондарівна». Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я». Іван Франко. «Мойсей»

Завдання перевіряє вміння визначати жанр (жанровий різновид) художнього твору.

Ураховуючи певні особливості літературного твору, ми визначаємо його жанр. Щоб виконати це завдання, потрібно спочатку згадати, з якого твору взятий персонаж, а потім установити жанри цих творів. Бондарівна – героїня однойменної балади, Максим Ґудзь – персонаж роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», Іван Дідух – головний герой новели «Камінний хрест», Мелашка Балаш – героїня повісті «Кайдашева сім’я», Датан – персонаж поеми «Мойсей».

Відповідь: БГДА.

ТЕМА: Література кінця XVIII — початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада». Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня». Микола Куліш. «Мина Мазайло». Олександр Довженко. «Україна в огні»

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів.

Персонажі Петро Шраменко і Леся Черевань діють у романі «Чорна рада», Мавка й дядько Лев – персонажі драми-феєрії «Лісова пісня», Антоніо Пальма й Христя Хуторна діють у кіноповісті «Україна в огні», Мокій Мазайло і Уля Розсоха – герої комедії «Мина Мазайло».

Відповідь: ВАГБ.

ТЕМА: Література XX ст. Остап Вишня. Микола Куліш. Григір Тютюнник. Василь Стус

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів.

Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання про письменників і знайдіть у них так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з письменників ідеться в тому чи тому висловлюванні.

Серед запропонованих письменників драматургом був Микола Куліш. Неважко здогадатися, що висловлювання рядка В стосується саме його.

У висловлюванні, поданому в рядку Г, йдеться про Григора Тютюнника – талановитого українського новеліста. Пригадайте його новелу «Три зозулі з поклоном», у якій автор майстерно розкриває високий духовний світ простих сільських людей.

Про творчість Василя Стуса йдеться в рядку А, інтимна лірика поета здебільшого писана у в’язниці. Іван Драч зауважив: «Серед його тюремних творів для мене найдорожчі його інтимні поезії, його відчайдушне вміння знаходити для душі місце всюди…».

Маркерами, які вказують на те, що висловлювання в рядку Б стосується Остапа Вишні, є опис особливостей індивідуального стилю письменника та згадка про його автобіографію. Твір «Моя автобіографія» – це не лише життєпис, а й аналіз усього пережитого письменником.

Відповідь: ВДАБ.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: однАковий, добовИй, щовеснИ, сантимЕтр.

Відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

В українській мові м’який знак пишемо після приголосних д, т, з, с, ц, л, н у кінці складу чи слова: паморозь, людьми.

М’який знак пишемо також у прикметникових суфіксах -ськ-, -зьк-, -цьк-. Отже, потрібно писати волоський.

М’який знак пишемо в другій особі однини та множини наказового способу: погляньте, перелазьте.

М’який знак пишемо в буквосполученні ньц, якщо в Н. в. ньк: пісеньці, бо пісенька; бруньці, бо брунька.

М’який знак пишемо у слові різьбяр і похідних: різьблення.

М’який знак не пишемо в буквосполученні нц, якщо в Н. в. нк: стежинці, бо стежинка.

М’який знак не пишемо після р у кінці складу: гіркий, після н перед суфіксом -ськ-: уманський.

М’який знак не пишемо між подовженими м’якими приголосними: ллється.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня, і поняття «спільнокореневе слово».

Проаналізуймо подані в завданні слова.

Кілочок – зменшене від кілок: груба палиця (іноді – жердина), загострена з одного кінця; паля, гострокіл. Отже, це і є спільнокореневе слово до слова «колоти».

Довкілля – навколишнє середовище стосовно особи чи групи осіб, які в ньому перебувають.

Колосальний – надзвичайно великий, величезний.

Заколоситися – почати колоситися, викидати колос.

Відповідь: А.