ТЕМА: Література XX ст. Юрій Яновський. «Вершники».

Завдання перевіряє знання історичної основи художнього твору.

Тема громадянської війни постає у творі по-справжньому героїчною й романтичною. Автор правдиво показує трагедію цілої родини Половців, яких револю­ція розкидала по різні ідеологічні фронти. Трагічні події серпня 1919 року зображені в новелі «Подвійне коло».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)».

Виконуючи це завдання, пригадайте, що дослідники творчості Миколи Хвильового зазначали: «Хвильовий починається там, де закінчився Коцюбинський». Адже Микола Хвильовий творчо розвинув художні засади великого Сонцепоклонника.

Новелу «Я (Романтика)» Миколи Хвильового присвячено «Цвітові яблуні» Михайла Коцюбинського.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Contra spem spero!»

Це завдання перевіряє знання не лише авторів творів, а й відповідностей між псевдонімами письменників та їхніми справжніми прізвищами.

Автором твору «Contra spem spero!» є Леся Українка, справжнє прізвище якої – Косач.

Олександр Олесь, справжнє прізвище якого Кандиба, написав «Чари ночі», Микола Вороний є автором вірша «Блакитна Панна», новелу «Момент» написав Володимир Винниченко, Михайло Коцюбинський – автор твору «Intermezzo».  

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Чого являєшся мені у сні?»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Запропоновані рядки взяті з поезії Івана Франка «Чого являєшся мені у сні?»

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля».

Завдання перевіряє вміння аналізувати сюжетні особливості художнього твору.

Основною темою драми «Мартин Боруля» є зображення нестримного потягу головного героя дорівнятися у своєму статусі до міщанства або дворянства.

Дочка Борулі Марися – найбільш стійка до змін, бо має міцну мо­ральну основу, вона намагається зберегти своє щастя, їй панське життя, яким марить батько, ні до чого: «Нащо ж дворянство нам здалося, коли воно горе приносе?».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

Згадаймо головного героя роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Чіпку Вареника. 

Це образ селянина-бунтаря, шукача правди, який зрештою зійшов на криву стежку боротьби та став «пропащою силою». Його життєпис зображено на широкому суспільному тлі.

Відповідь: В.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «De libertate».

Завдання перевіряє вміння аналізувати зміст та образи художнього твору.

У поезії «De libertate» Григорій Сковорода називає «батьком вольності» Богдана Хмельницького – гетьмана, який очолив національно-визвольну війну українського народу проти польської шляхти.

Саме пам’ятник Богдану Хмельницькому ви бачите на фото.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада».

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури.

Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли в Україні загострилася боротьба за гетьманування. Козаки, які турбуються про долю своєї Батьківщини, прагнуть, щоб при владі був розумний гетьман, який зможе зміцнити державність України.

Найяскравіший з образів козаків – Кирило Тур. Го­ловне для нього – козацька честь і слава: «Про славу думає лицар, а не про те, щоб ціла голова була на плечах».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Кавказ».

Поему «Кавказ» Тарас Шевченко присвятив другові Якову де Бальмену.

Виконати це завдання допоможе історична довідка.

Яків де Бальмен – військовик, художник, літератор. З 1843 року – ад’ютант начальника штабу 5-го піхотного корпусу в Одесі. Як офіцер, де Бальмен мусив відбувати службу на Кавказі, хоча засуджував ту несправедливу війну, співчував народам, що захищали свою незалежність. Яків де Бальмен, воюючи в складі російської армії, загинув від рук кавказців, але Тарас Шевченко розумів, що його і тисячі інших, таких, як він, убив саме царат, тому гнівно засудив колонізаторів у поемі «Кавказ», оспівавши мужність, волелюбність і гордість кавказьких народів, які, хоч і не перемогли, але дали гідну відсіч загарбникам. Розбурхані переживання вилилися поетичними рядками.

Відповідь: В.