ТЕМА: Література ХХ ст. Володимир Сосюра. «Так ніхто не кохав...»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Запропоновані рядки узяті з вірша Володимира Сосюри «Так ніхто не кохав...».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів та вміння впізнавати їх за цитатними характеристиками.

У повісті «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва.

У творі змальовано колоритні типові образи селян. Маруся Кайдашиха – сварлива, бездушна жінка: «На словах, як на цимбалах грає, а де ступить, то під нею лід мерзне; а як гляне, то од її очей молоко кисне».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків»

Завдання перевіряє знання змісту літературних творів.

Згадаймо сюжет повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків»: Іван знайомиться з Марічкою під час бійки батьків – він зближується з Марічкою, між ними зароджуєть­ся кохання – Іван тривалий час перебуває в наймах на полонині – повернувшись, він дізнається про смерть Марічки – через шість років блукань Іван повертається в село, через рік одружується з Палагною – Іван не може забути своєї Марічки – хлопець іде в гори й чує голос нявки-Марічки, прямує за ним, а зустрічає чугайстра, який відволікає його від Марічки – чоловік зривається в урвище.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів та вміння впізнавати їх за поданими характеристиками.

Історичну основу роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» становить визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького. Дійовими особами твору стають представники козацької республіки, історичні особи: Богдан Хмельницький, Лесько Черкас, Мартин Пушкар, Іван Іскра та інші.

Палкий, нестримний у відстоюванні справедливості Лесько Черкес кидається з шаблею рятувати Марусю від тортур:

Ви, канцілюги, у чорнилі пальці,
бумажне кодло, воло набивне?
хватальники, в походах небувальці,
кого взялись подужати... мене?!

Відповідь – Г.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний. «Тигролови»

Завдання перевіряє ваше знання героїв літературних творів, уміння їх упізнавати за цитатними характеристиками. 

Темою пригодницького роману Івана Багряного «Тигролови» є зображення трагічної долі людини-особистості в радянському тоталітарному режимі. Життєвий принцип Григорія Многогрішного – «Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку ХХ ст. Тарас Шевченко

Завдання перевіряє знання змісту програмових творів. 

Виконуючи запропоноване завдання, згадайте твори Тараса Шевченка.

Уривок рядка А узято з поеми «Сон» («У всякого своя доля...»). 

Рядки, подані у варіанті Г, є в поемі «Кавказ».

Послання «І мертвим, і живим...» містить рядки, які вказані у варіанті Д.

Рядок Б – це уривок з вірша «Ісаія. Глава 35».

Відповідь: 1–А, 2–Г, 3–Д, 4–Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння визначати автора літературного твору.

Марко Кропивницький написав п’єсу «Глитай, або ж Павук».

Автором комедії «Хазяїн» є Іван Карпенко-Карий.

«Не судилось» – це драма Михайла Старицького.

«Украдене щастя» написав Іван Франко.

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–Д, 4–Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Це завдання перевіряє знання відповідностей між псевдонімами письменників та їхніми справжніми прізвищами.

Справжнє прізвище Миколи Хвильового – Микола Фітільов, Остапа Вишні – Павло Губенко, Панаса Мирного – Панас Рудченко, Івана Багряного – Іван Лозов’ягін.

Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Художні засоби в літературних творах

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях. 

Проаналізуймо запропоновані уривки:

У рядках варіанта А провідним художнім засобом є персоніфікація, або уособлення, – різновид метафори, у якому ознаки істоти переносяться на неістот (предмети, явища, поняття, тварини): день стомився, дмухнув на сонце, узяв на плечі хмару, рушив спати тощо.

У рядку Г є тавтологія – синтаксичний прийом, сутність якого полягає в тому, що в реченні спеціально або випадково повторюються спільнокореневі, близькі за значенням однієї або різних частин мови слова (наприклад, прощаннячко прощай).

Оксиморон – літературно-поетичний прийом, що полягає в поєднанні протилежних за змістом, контрастних понять, які спільно дають нове уявлення. Цей художній засіб є в уривку рядка Б: найтемніше світло, найсвітліший морок, найгіркіший солод та ін.

Риторичним є запитання в рядку Д. Його автор ставить не з метою отримання відповіді, а з метою афористичного узагальнення загальновідомої або очевидної думки: «Болю мій, друже вірний, чом же ти не втихаєш?».

Відповідь: 1–А, 2–Г, 3–Б, 4–Д.