Уривок
АОн глянь, - у тім раю, що ти покидаєш,
Латану свитину з каліки знімають,
З шкурою знімають, бо нічим обуть
Княжат недорослих; а он розпинають
Вдову за подушне, а сина кують,
Єдиного сина, єдину дитину,
Єдину надію! в військо оддають!
БІ спочинуть невольничі
Утомлені руки,
І коліна одпочинуть, кайданами куті!
Радуйтеся, вбогодухі,
Не лякайтесь дива, -
Се Бог судить, визволяє
Довготерпеливих
Вас, убогих.
ВНаша дума, наша пісня
Не вмре, не загине...
От де, люде, наша слава,
Слава України!
Без золота, без каменю,
Без хитрої мови,
А голосна та правдива,
Як Господа Слово.
ГЯкби ви з нами подружились,
Багато б дечому навчились!
У нас же й світа як на те –
Одна Сибір неісходима,
А тюрм! А люду!.. Що й лічить!
Од молдованина до фінна
На всіх язиках все мовчить,
Бо благоденствує!
ДНе дуріте самі себе,
Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь,
Бо хто матір забуває,
Того Бог карає,
Того діти цураються,
В хату не пускають.