Уривок
АОн глянь, - у тім раю, що ти покидаєш,
 Латану свитину з каліки знімають,
 З шкурою знімають, бо нічим обуть
 Княжат недорослих; а он розпинають
 Вдову за подушне, а сина кують,
 Єдиного сина, єдину дитину,
 Єдину надію! в військо оддають!
БІ спочинуть невольничі
 Утомлені руки,
 І коліна одпочинуть, кайданами куті!
 Радуйтеся, вбогодухі,
 Не лякайтесь дива, -
 Се Бог судить, визволяє
 Довготерпеливих
 Вас, убогих.
ВНаша дума, наша пісня
 Не вмре, не загине...
 От де, люде, наша слава,
 Слава України!
 Без золота, без каменю,
 Без хитрої мови,
 А голосна та правдива,
 Як Господа Слово.
ГЯкби ви з нами подружились,
 Багато б дечому навчились!
 У нас же й світа як на те –
 Одна Сибір неісходима,
 А тюрм! А люду!.. Що й лічить!
 Од молдованина до фінна
 На всіх язиках все мовчить,
 Бо благоденствує!
ДНе дуріте самі себе,
 Учітесь, читайте,
 І чужому научайтесь,
 Й свого не цурайтесь,
 Бо хто матір забуває,
 Того Бог карає,
 Того діти цураються,
 В хату не пускають.