ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Contra spem spero!»

Запропоноване завдання перевіряє вміння визначати віршовий розмір твору. 

Проаналізуйте рядки з вірша Лесі Українки «Contra spem spero!». 

Для визначення віршового розміру вірша прочитайте рядки речитативом і виділіть в уривку наголоси:

Гетьте, дУми, ви, хмАри осІнні!
То ж тепЕра веснА золотА!
Чи то тАк, у жалЮ, в голосІнні
ПроминУть молодІї літА?

Проаналізуйте закономірність чергування ненаголошених і наголошених складів, порахуйте  кількість ритмічно повторюваних елементів у рядку (кількість стоп). 

Тут повторюються трискладові стопи з наголосом на останньому складі. Отже, віршовий розмір уривка – анапест. 

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку ХХ ст. Тарас Шевченко

Запропоноване завдання перевіряє вміння визначати місце і роль митця в літературному процесі. 

Згадаймо основні факти з життя Тараса Шевченка: син кріпака, сирота, талановитий юнак. Заслання, каземати, військова муштра пригнічували Шевченка, але не зломили його волі.

Саме про Шевченка Іван Франко сказав: «Він був сином мужика – і став володарем в царстві духа. Він був кріпаком – і став велетнем у царстві людської культури. Він був са­моуком – і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Ольга Кобилянська. «Людина»

Завдання перевіряє знання сюжету художнього твору.

У повісті Ольги Кобилянської «Людина» зображено життя освіченої бідної жінки в глухому провінційному містечку.  

Мрії головної героїні Олени постійно розбиваються об мур обивательських уявлень: усі доводять, що жінка має бути тільки придатком і прикрасою чоловіка.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє знання сюжету й композиції художнього твору. Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури. Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли в Україні загострилася боротьба за гетьманування. 

Роман складається з вісімнадцяти частин, у ньому дві сюжетні лінії: головна – політична (вибори гетьмана) і другорядна (любовна).

Кульмінація: проведення «чорної» ради, за підсумками якої І. Брюховець­кий – гетьман, Я. Сомко – в’язень. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Ольга Кобилянська. «Людина»

Завдання перевіряє знання сюжету художнього твору.

У повісті Ольги Кобилянської «Людина» зображено життя освіченої бідної жінки в глухому провінційному містечку. Розповідь у творі ведеться від третьої особи.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Григорій Квітка-Основ’яненко. «Маруся»

Виконати це завдання допоможе вміння співвідносити художній твір з відповідним літературним напрямом, стилем, течією. 

Сентименталізм – напрям у європейській літературі, другої половини XVIII–початку ХІХ ст., що характеризується прагненням відтворити світ почуттів простої людини й викликати співчуття читача до героїв твору.

В українській літературі  ознаки сентименталізму наявні в українських і російських повістях й оповіданнях Григорія Квітки-Основ'яненка, зокрема в повісті «Маруся».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література ХХ ст. Василь Стефаник. «Камінний хрест»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету літературних творів. 

Темою новели Василя Стефаника «Камінний хрест» є еміграція галицького селянства на американський континент на межі XIX–XX ст.

Цю тему розкрито на прикладі долі Івана Дідуха, який прощається з односельцями перед тим, як емігрувати з родиною до Канади.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку ХХ ст. Тарас Шевченко. «Кавказ»

Завдання перевіряє ваше знання символічних образів літературних творів.

На початку поеми «Кавказ» Тарас Шевченко в метафоричному плані зображує Кавказькі гори, «хмарою повиті, засіяні горем, кровію политі». На фоні гір окреслюється образ Прометея – символ нескореності, у ньому втілено образ кавказьких народів. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода

Запропоноване завдання перевіряє вміння визначати місце і роль митця в літературному процесі. 

Григорій Сковорода – видатний український філософ, богослов, поет, педагог.

До самої смерті Г. Сковорода ходив пішки Слобожанщиною та Лівобережжям, писав діалоги, читав і дарував їх друзям та всім, хто цікавився фiлософiєю життя. Заповів викарбувати такий напис на своїй могилі: «Світ ловив мене, але не спіймав». Його називають «українським Сократом».

Відповідь – Б.