ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів.

Персонажі Макогоненко і Тетерваковський діють у драмі «Наталка Полтавка», Гонта і Залізняк – ватажки селянського повстання, про яке йдеться в поемі «Гайдамаки», Шрам і Брюховецький – персонажі історичного роману «Чорна рада», Варениченко і Лушня діють у романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Відповідь: 1 – Г, 2 – В, 3 – А, 4 – Б. 

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів.

Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання та знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

Про Івана Франка йдеться у рядку В. Адже він є автором поеми «Мойсей», в основу якої покладено біблійну легенду про єврейського пророка. Події, описані у творі, автор тісно пов’язує з українською сучасністю. Легендарна історія біблійного пророка виходить на національний український ґрунт. Письменник писав про свій народ і тільки для нього, про що зазначає в пролозі поеми.

Висловлювання в рядку Б стосується твору Пантелеймона Куліша «Чорна рада». Це перший історичний роман нової української літератури.

Маркерами, які вказують на те, що висловлювання в рядку Г стосується Юрія Яновського, є згадка про його роман у новелах «Вершники».

У рядку Д йдеться про Олександра Довженка і його твори «Земля», «Україна в огні» та інші.

Відповідь: 1 – В, 2 – Б, 3 – Г, 4 – Д. 

Зразок написання власного висловлення

Хтось воліє жити розумом, а хтось – серцем. На моє глибоке переконання, варто дослухатися до серця, якщо йдеться про дружбу чи кохання, але розважливо обмірковувати свої кроки у випадку прийняття рішення щодо вибору професії чи виду діяльності.

На підтвердження своєї думки наведу такі аргументи. По-перше, кожна людина прагне любові, тому треба дослухатися до серця, щоб зрозуміти, що ти зустрів справжнє кохання.

Візьмімо до прикладу головну героїню драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка». Хоч мати й переконувала дочку, що возний Тетерваковський стане для дівчини вигідною партією, проте Наталка була іншої думки. Її серце належало Петрові. Героїня відстоює своє кохання, адже без цього хлопця не уявляє подружнього щастя.

По-друге, коли стає питання вибору подальшого майбутнього шляху, то варто розважливо обміркувати свої кроки, аби досягти успіху.

Прикладом, що ілюструє цей аргумент, може бути історія становлення моєї тітки Ольги як фахівця. Вона з дитинства мріяла про сцену. Зрештою дівчина зрозуміла, що без спеціальної підготовки, певних зв’язків їй не потрапити в шоу-бізнес. Саме тому Ольга розважливо підійшла до вибору майбутньої професії. Вона любила допомагати людям, добре знала хімію та біологію, тому стала лікарем. Зараз Ольга Петрівна є чудовим фахівцем і доволі успішною особистістю.

Отож уміти орієнтуватися в різних життєвих ситуаціях дуже важливо. Для цього людині недостатньо одного розуму, потрібне ще й серце.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Проаналізуймо запропоновані слова.

В українській мові слова із суфіксом -тель часто мають значення особи-діяча. Переважно вони утворюються від дієслів: учити – учитель, визволити – визволитель. Слово виключатель – це росіянізм, український відповідник – вимикач.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (ненаголошений [е]) та пояснювати їх за допомогою правил.

Е пишемо в таких випадках:

• при зміні слова ненаголошений Е зникає: вітерець – вітру, але ножичок, бо ножИк.
• у буквосполученнях -ере-, -еле- (ожеледь, оберемок);
• у словах, які перевіряються наголосом (веселка – вЕсело, шелестіти – шЕлест, кремезний – крЕмінь, лицедій – лИчко).;
• у суфіксі -ев- у словах на позначення абстрактних понять: марЕво;
• коли при зміні слова Е чергується з І: сутеніти – сутІнки, зачекати – очІкування.

И пишемо у відкритих складах РИ-, ЛИ- в групі слів – кришталик.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Словотвір. Суфіксальний спосіб.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені способи словотвору та аналізувати лексичне значення слова.

В українській мові за допомогою суфікса -ен- утворюється значна кількість іменників середнього роду IV відміни. Це іменники зайченя, кошеня, козеня, тобто іменники на позначення маленьких тварин.

Іменник печеня жіночого роду, належить до І відміни. Використовується на позначення їжі, яку готують на вогні чи на жару (у печі, духовці тощо).

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Прийменник.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прийменники, правильно й комунікативно доцільно використовувати форми прийменників у мовленні.

Прийменник із-за в українській мові вживається на позначення просторових відношень: із-за хмари, із-за рогу тощо.

На позначення причинових відношень в українській мові вживаються прийменники завдяки або через: завдяки твоїй допомозі, заздрити через успіхи.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Однорідні члени речення.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно, комунікативно доцільно використовувати речення з однорідними членами в мовленні.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Речення На березі річки стояли припнуті човни, рибалки й дітлахи потребує редагування: На березі річки стояли рибалки та дітлахи, були припнуті човни.

Речення Ми з друзями їли та насолоджувалися ягодами лісової малини теж потребує редагування, адже друзі їли ЩО? ягоди, а насолоджувалися ЧИМ? ягодами. Отже, речення потрібно побудувати так: Ми з друзями їли ягоди лісової малини й насолоджувалися ними.

Речення Остап, підійшовши до села, почув ґелґотання гусей та стріхи хат потребує редагування, адже почути стріхи хат не можна. Отже, речення потрібно побудувати так: Остап, підійшовши до села, почув ґелґотання гусей і побачив стріхи хат.

Речення Дрібні краплі дощу билися об шибку й повільно стікали донизу редагування не потребує.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання традиційно пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: однАковий, добовИй, щовеснИ, сантимЕтр.

Відповідь – А.