ТЕМА: Орфографія. Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (ненаголошений [е]) та пояснювати їх за допомогою правил.

Е пишемо в таких випадках:

• при зміні слова ненаголошений Е зникає: вітерець – вітру, але ножичок, бо ножИк.
• у буквосполученнях -ере-, -еле- (ожеледь, оберемок);
• у словах, які перевіряються наголосом (веселка – вЕсело, шелестіти – шЕлест, кремезний – крЕмінь, лицедій – лИчко).;
• у суфіксі -ев- у словах на позначення абстрактних понять: марЕво;
• коли при зміні слова Е чергується з І: сутеніти – сутІнки, зачекати – очІкування.

И пишемо у відкритих складах РИ-, ЛИ- в групі слів – кришталик.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Словотвір. Суфіксальний спосіб.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені способи словотвору та аналізувати лексичне значення слова.

В українській мові за допомогою суфікса -ен- утворюється значна кількість іменників середнього роду IV відміни. Це іменники зайченя, кошеня, козеня, тобто іменники на позначення маленьких тварин.

Іменник печеня жіночого роду, належить до І відміни. Використовується на позначення їжі, яку готують на вогні чи на жару (у печі, духовці тощо).

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Прийменник.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прийменники, правильно й комунікативно доцільно використовувати форми прийменників у мовленні.

Прийменник із-за в українській мові вживається на позначення просторових відношень: із-за хмари, із-за рогу тощо.

На позначення причинових відношень в українській мові вживаються прийменники завдяки або через: завдяки твоїй допомозі, заздрити через успіхи.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Однорідні члени речення.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно, комунікативно доцільно використовувати речення з однорідними членами в мовленні.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Речення На березі річки стояли припнуті човни, рибалки й дітлахи потребує редагування: На березі річки стояли рибалки та дітлахи, були припнуті човни.

Речення Ми з друзями їли та насолоджувалися ягодами лісової малини теж потребує редагування, адже друзі їли ЩО? ягоди, а насолоджувалися ЧИМ? ягодами. Отже, речення потрібно побудувати так: Ми з друзями їли ягоди лісової малини й насолоджувалися ними.

Речення Остап, підійшовши до села, почув ґелґотання гусей та стріхи хат потребує редагування, адже почути стріхи хат не можна. Отже, речення потрібно побудувати так: Остап, підійшовши до села, почув ґелґотання гусей і побачив стріхи хат.

Речення Дрібні краплі дощу билися об шибку й повільно стікали донизу редагування не потребує.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання традиційно пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: однАковий, добовИй, щовеснИ, сантимЕтр.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом та окремо.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до тексту, оскільки написання цих слів залежить від контексту.

До слова не/довгої можна підібрати синонім короткої. Отже, недовгої потрібно писати разом.

До слова не/впевненими можна підібрати синонім розгубленими. Отже, це слово також потрібно писати разом.

Слово не/перевершена без НЕ не вживається.

А от слово не/рожевим потрібно писати окремо, адже воно вживається в протиставленні: не рожевим, а ясно-червоним полум’ям.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Головні члени речення. Підмет.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Вам потрібно продемонструвати свої знання про головні члени речення та вміння визначати їх у реченні.

Проаналізуймо запропоновані приклади.

Слово прозоре – це частина складеного іменного присудка, адже відповідає на питання який є підмет?

Слово проміння – це неузгоджене означення, адже відповідає на питання чиїм?

Слово тисячі – це теж неузгоджене означення, адже відповідає на питання чиїми?

Слово усе відповідає на питання хто? що?і називає головного діяча речення. Отже, усе – це підмет.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати просте ускладнене речення та складне речення.

Складне речення – це речення, яке складається з двох або кількох простих, має щонайменше дві граматичні основи чи їхні частини.

Проаналізуймо запропоновані речення.

У реченні Край неба вже горів не рожевим, а ясно-червоним полум’ям одна граматична основа – край неба горів. Отже, це просте ускладнене речення.

У реченні Промайнула хвилина, друга – і пучок жовтогарячого світла заіскрився, розливаючись по горах і лісах граматичних основ дві: промайнула хвилина та пучок заіскрився. Отже, це речення складне.

У п’ятому реченні граматична основа одна: сонце обливало, пестило.

У шостому реченні теж одна граматична основа: трава обізвалася.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Фразеологія. Значення фразеологізмів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно пояснювати значення фразеологізмів.

Запропоновані фразеологізми мають такі значення: виходити у світ – видаватися, друкуватися; зав’язувати світ – зробити кого-небудь нещасним, позбавити радості; займатися на світ – починати розвиднятися, світати; заступати світ – повністю захопити кого-небудь,оволодіти кимось.

Отже, замість вислову починало світати можна використати фразеологізм займатися на світ.

Відповідь – В.