ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом та окремо.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до тексту, оскільки написання цих слів залежить від контексту.

До слова не/довгої можна підібрати синонім короткої. Отже, недовгої потрібно писати разом.

До слова не/впевненими можна підібрати синонім розгубленими. Отже, це слово також потрібно писати разом.

Слово не/перевершена без НЕ не вживається.

А от слово не/рожевим потрібно писати окремо, адже воно вживається в протиставленні: не рожевим, а ясно-червоним полум’ям.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Головні члени речення. Підмет.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Вам потрібно продемонструвати свої знання про головні члени речення та вміння визначати їх у реченні.

Проаналізуймо запропоновані приклади.

Слово прозоре – це частина складеного іменного присудка, адже відповідає на питання який є підмет?

Слово проміння – це неузгоджене означення, адже відповідає на питання чиїм?

Слово тисячі – це теж неузгоджене означення, адже відповідає на питання чиїми?

Слово усе відповідає на питання хто? що?і називає головного діяча речення. Отже, усе – це підмет.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати просте ускладнене речення та складне речення.

Складне речення – це речення, яке складається з двох або кількох простих, має щонайменше дві граматичні основи чи їхні частини.

Проаналізуймо запропоновані речення.

У реченні Край неба вже горів не рожевим, а ясно-червоним полум’ям одна граматична основа – край неба горів. Отже, це просте ускладнене речення.

У реченні Промайнула хвилина, друга – і пучок жовтогарячого світла заіскрився, розливаючись по горах і лісах граматичних основ дві: промайнула хвилина та пучок заіскрився. Отже, це речення складне.

У п’ятому реченні граматична основа одна: сонце обливало, пестило.

У шостому реченні теж одна граматична основа: трава обізвалася.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Фразеологія. Значення фразеологізмів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно пояснювати значення фразеологізмів.

Запропоновані фразеологізми мають такі значення: виходити у світ – видаватися, друкуватися; зав’язувати світ – зробити кого-небудь нещасним, позбавити радості; займатися на світ – починати розвиднятися, світати; заступати світ – повністю захопити кого-небудь,оволодіти кимось.

Отже, замість вислову починало світати можна використати фразеологізм займатися на світ.

Відповідь – В.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Розглянемо рядок з такими слова: шум, дивишся, сидиш. Підкреслена літера в словах шум, сидиш передає звук [ш], а у слові дивишся ця буква передає [c′:]

У рядку кіт, тримати, агентство підкреслена літера теж позначає різні звуки. У словах кіт і тримати підкреслена буква – це звук [т]. А у слові агентство цей звук не вимовляється.

У слові мороз літера з передає звук [з], у словах просьба (глухі перед дзвінкими вимовляються дзвінко) та зілля (далі і) – [з′].

У словах сяйво, вісті, засіяний літера с передає звук [с′]. У слові вісті цей приголосний стає м’яким перед наступним м’яким.

У рядку вужчий, джміль, журнал підкреслена буква передає різні звуки: у словах вужчий і журнал – це звук [ж], а у слові джміль – це африката дж.

Відповідь - Г.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Проаналізуймо наведені словосполучення.

Слово повставати має таке лексичне значення: підніматися на боротьбу з ким-небудь, проти когось чи чогось; чинити опір, протидіяти. Нормативним буде словосполучення постали проблеми.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Апостроф.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (апостроф) і пояснювати їх за допомогою правил.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Апостроф ставимо перед я, ю, є, ї після префіксів і словотвірних частин, що закінчуються на приголосний: під’яремний, без’язикий, з’єднаний, об’їжджати.

Також апостроф ставимо перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф, якщо ці губні стоять

• на початку кореня (П’ятихатки, розіб’єш, зап’ястя, вʼялений);
• після голосного (краков’як, сором’язливий).

Також апостроф пишемо у слові Лук’янівка.

Якщо перед губними приголосними стоїть інший кореневий приголосний, апостроф не ставимо: рутвяний, бруквяний, присвятити.

Не пишемо також апостроф у слові серйозний, адже тут немає я, ю, є, ї.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. И та І в іншомовних словах.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми ( И та І в іншомовних словах) та пояснювати їх за допомогою правил.

У цьому завданні помилку допущено в написанні слова косінус.

В українській мові в основах загальних іншомовних назв після дев’яти букв д,т,з,с,ц,ч,ш,ж,р перед наступним приголосний, крім Й, пишемо И.

Отже, потрібно написати косинус.

Відповідь – А.

ТЕМА: Фонетика. Орфографія. Чергування У-В.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (чергування у/в) та пояснювати їх за допомогою правил.

Українська мова досягає милозвучності зокрема тим, що уникає насамперед збігу голосних, а потім – приголосних. Найпоширенішим засобом милозвучності є чергування У–В. Але в деяких випадках таке чергування не можливе, бо слово починає змінювати лексичне значення.

Саме літера У чи В визначає його: вступ – уступ, управа – вправа; вмова – умова; вклад – уклад. Отже, ці пари слів потрібно писати лише з відповідною літерою.

Незалежно від лексичного значення в слові влада вживаємо тільки В.

Відповідь – В.