ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно й комунікативно доцільно використовувати речення з відокремленими членами.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Відокремлене означення є в реченні Б. Згадаймо, що прикметниковий зворот, який стоїть після означуваного слова, на письмі виділяють комою: «Он хмарки бредуть повільно одна за одною над самим обрієм, схожі на білих лебедів». 

Відокремлена поширена прикладка «бездоганний лицар української пісні, прекрасний композитор і піаніст» є в реченні в рядку А. 

Відокремлена обставина є в рядку Д. У реченні відокремлюється дієприслівниковий зворот «Троянди, гріючись на сонці нескупім, нам серце радують відродженням своїм». 

Відокремлений додаток є в рядку В. Зверніть увагу: відокремлюються додатки, що мають значення виключення або включення і починаються словами крім, окрім, опріч, особливо, за винятком, на відміну від: «Не чути ніякого голосу, крім вівчарської трембіти, десь на далекій полонині».

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Складнопідрядне речення. Види підрядних речень

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати види складнопідрядних речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Означальним є речення «Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була»: від головної частини можна поставити питання який? 

З’ясувальним є речення «Люблю, коли у вікно розкрите шумлять безжурно дерева»: від головної частини можна поставити питання що? 

Обставинним причини є речення «Поет не боїться від ворога смерті, бо вільная пісня не може умерти», від головної частини можна поставити питання чому? 

Обставинним місця є речення «Сюди, де вуличка забута, приїхав по дитячі сни»: від головної частини можна поставити питання куди? 

Відповідь: 1–Г, 2–Б, 3–Д, 4–А.

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи односкладних речень.

Односкладними називають речення з одним головним членом.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Означено-особовим є речення «Доберемося за три годиночки, за стонадцять верст до родиночки», граматична основа якого – присудок у формі 1-ї особи множини.

Неозначено-особовим є речення «Зелене море зроблять із Дніпра», головний член тут – присудок у формі 3-ї особи множини.

Узагальнено-особовим є речення «Не хвали мене в вічі, не гудь поза очі». У таких реченнях присудок вказує на дію, яка може виконуватися будь-якою, тобто кожною особою, тому вони переважно вживаються у прислів’ях і приказках.

Безособовим є речення «Завіяло, заговорило снігом у полі, попід садом і в саду», присудки в цьому реченні виражений безособовими дієсловами. 

Речення «Мовчить мій цілий світ, загорнутий в лихі словесні целофани» є двоскладним.

Відповідь: 1–Б, 2–Д, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Правильну вимову відображає фонетичний запис слів у рядку А.

Зверніть увагу, що у слові джерело є африката [дж], буква е в ненаголошеній позиції передає звук [е] з наближенням до [и]; у слові просьба є звук [з′], оскільки глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко.

В інших рядках є помилки: у словах принісши, купаєшся відбувається асиміляція за місцем і способом творення; у словах молотьба, кігті – асиміляція за глухістю і дзвінкістю.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати різні види речень. За наявністю другорядних членів речення бувають поширені й непоширені.

Проаналізуймо запропоновані речення.

У рядку А речення непоширене: підмет виражений іменником дід, присудок був ковалем є складеним іменним.

Речення в рядку Б є поширеним, бо має означення (яка?) тривожна.

У рядку В речення теж непоширене: підметом є займенник він, а присудок виражений дієсловом у наказовому способі хай чекає

Речення в рядку Г є непоширеним, бо має підмет осінь і простий дієслівний присудок буде ясніти (складена форма майбутнього часу дієслова).

У рядку Д речення є непоширеним: підмет виражений неподільним словосполученням дві верби, присудок говорили-балакали є простим дієслівним.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Іменник

Це завдання перевіряє вміння правильно визначати закінчення іменників у кличному відмінку.

Закінчення -е у формі кличного відмінка мають усі іменники в рядку Б.

Згадаймо, у кличному відмінку однини іменники першої відміни м’якої групи мають закінчення -е: пісне, Катре.

Закінчення -е мають також іменники другої відміни м’якої й мішаної груп: школяре, Назаре.

Відповідь – Б. 

ТЕМА: Синтаксис. Особливості побудови речення 

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Граматичну помилку допущено в реченні «Наполегливо тренуючись, нас не полишає віра в перемогу».

Зауважмо, що дія, названа дієприслівником, у реченні повинна стосуватися того самого діяча, що й дія, названа присудком.

Отже, правильно побудувати це речення потрібно так: «Наполегливо тренуючись, ми віримо в перемогу».

Відповідь – А.

ТЕМА: Фонетика. Позначення звуків мовлення на письмі

Завдання перевіряє вміння визначати звукове значення букв у слові.

Букви я, ю, є позначають два звуки в таких випадках: на початку слова, після голосного, після апострофа та м’якого знака. Буква ї завжди передає два звуки. У решті випадків букви я, ю, є передають м’якість попередніх приголосних та звуки [а], [у], [е]. 

М’який знак не передає звука, а лише позначає м’якість попереднього приголосного. Отже, у словах із м’яким знаком звуків зажди менше.

Буква щ завжди передає два звуки – шч.

Африкати дж та дз також передають один звук.

Проаналізуймо запропоновані слова:

У рядку Г однакова кількість звуків і букв у кожному слові: гравЮра, каЯТТЯ, ЩавелЬ.

У рядку А у слові здоров’Я на один звук більше. 

У рядку Б у слові Щодня на один звук більше, у слові ДЗенЬкіт на два звуки менше.

У рядку В у слові гіЛЛЯ на один звук менше.

У рядку Д у слові вождЬ на один звук менше.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки у складносурядному реченні

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у реченні. 

Прості речення, що входять до складносурядного, відокремлюються одне від одного комою.

Кома перед і ставиться в реченні «Мова українська сповнена поетичної грації, і тому досить важка для перекладу». Прислівник тому разом із сполучником і виступає тут як сполучниковий комплекс.

Відповідь – А.