ТЕМА: Фонетика. Орфографія. Чергування У-В.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (чергування у/в) та пояснювати їх за допомогою правил.

Українська мова досягає милозвучності зокрема тим, що уникає насамперед збігу голосних, а потім – приголосних. Найпоширенішим засобом милозвучності є чергування У–В. Але в деяких випадках таке чергування не можливе, бо слово починає змінювати лексичне значення.

Саме літера У чи В визначає його: вступ – уступ, управа – вправа; вмова – умова; вклад – уклад. Отже, ці пари слів потрібно писати лише з відповідною літерою.

Незалежно від лексичного значення в слові влада вживаємо тільки В.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис слів іншомовного походження. Подвоєння.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння в іншомовних словах) та пояснювати їх за допомогою правил.

У загальних іншомовних назвах букви звичайно не подвоюються: метал, комісія, колектив, сума, інтелект, шасі. Подвоєння зберігається у словах-винятках: тонна, ванна, нетто тощо.

У багатьох власних назвах подвоєння зберігається: Голландія, Россіні, Яффа, Руссо, Міссурі.

Також зберігається подвоєння в похідних від власних назв словах: Філіппіни – філіппінка.

Отже, неправильно написані такі слова: тона, нето, філіпінка, шассі.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Ступені порівняння прикметників.

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати форми ступенів порівняння якісних прикметників.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Складена форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою слів найбільш, найменш, які додаються до звичайного прикметника: найбільш міцний. Складена форма вищого ступеня утворюється за допомогою слів більш, менш, які теж додаються до простого прикметника: більш сучасний, менш корисний.

Отже, конструкцію менш корисніший утворено неправильно, адже в ній використано прикметник простої форми вищого ступеня. Потрібна форма – менш корисний.

Прикметники простої форми найвищого ступеня порівняння якнайзручніший та найелегантніший утворено правильно.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників. Поєднання іменника з числівником.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, правильно поєднувати числівники з іменниками.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.

Проаналізуймо його.

Іменник середнього роду пальто належить до ІІ відміни. У родовому відмінку множини цей іменник має нульове закінчення – пальт.

Чоловічі прізвища на -ко відмінюються. Отже, Віктора Ткаченка.

Числівник півтора поєднується з іменником у родовому відмінку однини. Отже, півтора місяця.

Послідовно заповнюємо пропуски в реченні: Демонстрація пальт нової колекції Віктора Ткаченка відбудеться через півтора місяця.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Наказовий спосіб дієслів.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення форм дієслів, зокрема форм наказового способу.

Наказовий спосіб означає наказ, заклик, прохання, побажання діяти.

У реченні Мама каже, що скільки не дай книжок, а їм усе мало слово дай у формі наказового способу ІІ особи однини не передає ні заклику, ні наказу, а лише вказує на дію, яка відбувається. Отже, це слово вжито в значенні іншого способу – дійсного.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Розділові знаки в складному безсполучниковому реченні.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

У складному безсполучниковому реченні двокрапку потрібно ставити тоді, коли друга частина пояснює, уточнює, конкретизує першу чи вказує на причину дії в ній. Друга частина речення Сашко задихався та зморився більше години вони бігли із Сіроманцем саме пояснює причину дії в першій: Сашко задихався та стомився, бо вони бігли довгий час. Саме тому між частинами цього речення потрібно поставити двокрапку.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Складносурядне речення.

Це завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види складних речень, визначати смислові зв’язки між частинами складносурядного речення.

Складносурядне речення – це складне речення, яке має щонайменше дві граматичні основи, частини цього речення пов’язані сполучниками сурядності.

Підкреслимо граматичні основи в тих частинах, які поєднані сполучниками сурядності. У реченні Земля не може жити без сонця і води – цих першооснов життя граматична основа одна (земля не може жити). Це просте речення з однорідними членами. А от у реченні Земля не може жити без сонця, а людина – без щастя граматичних основ дві (земля не може жити, у другій частині підмет людина, а присудок пропущений, на його місці стоїть тире), частини поєднані протиставним сполучником сурядності а. Це складносурядне речення.

Інші варіанти не розглядаємо, бо в них немає сполучників сурядності.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Просте ускладнене речення. Відокремлені члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати речення з різноманітними відокремленими членами речення та складні речення.

У рядку А подано просте речення, ускладнене відокремленим означенням, вираженим дієприкметниковим зворотом.

У рядку Б речення ускладнено відокремленою прикладкою, яка має обставинний відтінок.

Речення в рядку Г ускладнено відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом (перетворившись на свято краси й добра).

Речення Д також ускладнено відокремленим означенням.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки при прямій мові.

У конструкціях із прямою мовою розділові знаки залежать від того, як розташовані одна стосовно одної пряма мова та слова автора.

У варіанті А немає лапок.

У варіанті Б потрібно так розставити розділові знаки: “Щось воно недобре,” – подумав Андрій, удивляючись у пітьму.

У варіанті Г не потрібно ставити дві пари лапок, адже це слова одного мовця: “М’ята, – прошепотіла Настя. – Зійшла м’ята”.

У варіанті Д перед прямою мовою потрібно поставити двокрапку, а не тире.

А от у варіанті В розділові знаки розставлено правильно.

Відповідь – В.