ТЕМА: Синтаксис. Однорідні члени речення

Це завдання перевіряє ваше вміння визначати однорідні члени речення.

Однорідні члени речення – це такі члени речення, які виконують однакову синтаксичну функцію, стосуються того самого члена речення і поєднуються між собою сурядним зв’язком. Однорідні члени речення рівноправні й не залежать одне від одного. Вони називають поняття, близькі за своєю сутністю.

Однорідними членами ускладнені речення 2, 3, 5: (2) Мова знаряддя для засвоєння спадщини минулого, найвищих здобутків людської культури. (3) Завдяки прилученню дитини до чарів слова в неї виникає спрага пізнання, бажання глибше опанувати духовні багатства людства. (5) Воно є запорукою нашої гідності й незнищенності.

Відповідь: 2, 3, 5.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми прикметників від неправильних.

Згадаймо, що найвищий ступінь порівняння прикметників утворюємо доданням префікса най- до форми вищого ступеня. Такі прикметники вжито в реченнях 1, 2, 4: найголовніша, найвищих, наймогутніше.

Відповідь: 1, 2, 4.

ТЕМА: Складнопідрядне речення. Види підрядних речень

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати види складнопідрядних речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Речення «Якби мені сила та воля, жив би без горя» є підрядним умови, оскільки від головної частини можна поставити питання за якої умови?.

Речення «Теплий туман слався по полю й наливав балку по самі вінця, так що дерева потопали в ньому» є підрядним наслідку, оскільки підрядна частина вказує на наслідок того, про що йдеться в головній частині, і приєднується за допомогою сполучника так що.

Речення «Соборна Вкраїно, всі храми твої відбудуєм, щоб лунами дзвонів сягнути духовних вершин» є підрядним мети, оскільки від головної частини можна поставити питання з якою метою?.

Речення «Україна моя починається там, де доля моя усміхається» є підрядним допустовим, оскільки від головної частини можна поставити питання де?.

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем).

Нові слова здебільшого утворюються за допомогою словотворчих афіксів.

Словотворчий афікс – це префікс, суфікс чи постфікс, який приєднується до твірної основи для творення нового слова.

Класифікацію способів словотворення схематично можна зобразити так.

Префіксальний спосіб – спосіб творення слів за допомогою словотворчих префіксів. Особливістю префіксації є те, що префікс приєднується не до основи, а до граматично оформленого слова, тому похідні слова, утворені префіксальним способом, належать до однієї й тієї самої частини мови, що й мотивуючі (твірні).

Суфіксальний спосіб – спосіб творення слів за допомогою словотворчих суфіксів: випадковість, їдучи, барвінковий.

Префіксально-суфіксальний спосіб – спосіб творення слів шляхом одночасного приєднання до твірної основи словотворчих префіксів і суфіксів: обніжок, настільний, неробство.

Безафіксний спосіб (відкидання значущих частин) – це спосіб творення слів шляхом укорочення (усічення) твірного слова: заклик, переділ, вимір.

Основоскладання – спосіб творення слів шляхом поєднання твірних основ кожного зі слів, що входять до базової сполуки – підрядної чи сурядної: працездатний, землемір, водогін.

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи односкладних речень.

Односкладними називають речення з одним головним членом.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Речення «Вечірнє сонце, дякую за день! Вечірнє сонце, дякую за втому!» є означено-особовим, граматична основа тут – присудок у формі 1 особи однини (зверніть увагу, що звертання сонце НЕ є членом речення).

Речення «Задзвонили в усі дзвони по всій Україні» є неозначено-особовим з головним членом – присудком у формі множини минулого часу.

Речення «Світлішає в житті і на душі» є безособовим, присудок тут виражений безособовим дієсловом світлішає.

Речення «Десять раз подумай, а раз скажи» є узагальнено-особовим. У таких реченнях присудок вказує на дію, яка може виконуватися будь-якою, тобто кожною особою, тому вони переважно вживаються у прислів’ях та приказках.

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів, добирати до них антоніми.

З’ясуймо значення поданих фразеологізмів:

Відкрити душу – відверто, щиросердно ділитися з ким-небудь своїми заповітними думками, переживаннями, намірами; антонім до цього фразеологізму сховатися у шкаралущу – не довіряти нікому, заглибитися у власні переживання.

Вискочити на сухе – уникнути заслуженого покарання, осуду; антонім до цього фразеологізму попасти в тенета – опинитися в скрутному становищі, в несприятливих умовах.

Пальцем не ворухнути – зовсім нічого не зробити для здійснення чого-небудь; антонім до цього фразеологізму зі шкури пнутися – докладати великих, надмірних зусиль для досягнення чого-небудь; дуже важко працювати.

Надягати машкару – приховувати свою справжню сутність; антонім до цього фразеологізму зривати личину – викривати кого-небудь, показуючи його справжню сутність, істинні наміри.

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Тексти різних стилів, типів, жанрів

Завдання перевіряє ваше вміння аналізувати тексти різних стилів, типів, жанрів.

Розмовний стиль (або його ще називають розмовно-побутовим) – найбільш уживаний у сучасній мові. Він уживається в побутовому усному спілкуванні та слугує для офіційного або неофіційного спілкування людей у повсякденному житті.

Ознаки розмовного стилю: широке використання загальновживаних слів; експресивність та емоційне забарвлення мовлення; використання невербальної комунікації: міміки та жестикуляції; різноманітність ритмів та мелодики; використання жаргонізмів, вульгаризмів та навіть русизмів; вживання неповних речень, вставних слів та звертань. Отже, словосполучення викинути з голови; одного поля ягода; підібгати хвоста належать до розмовного стилю.

Публіцистичний стиль – це стиль засобів масової інформації - газет, журналів, телебачення, радіо, онлайнових видань.

Ознаки публіцистичного стилю: широке вживання суспільно-політичних термінів, таких як закон, влада, перспектива тощо; чіткий на суспільно популярний спосіб вираження думок; логічне викладення інформації з метою переконання слухачів; використання емоційно забарвлених слів; риторичні запитання: мислити по-державному; голос тисячоліть; уписати героїчну сторінку.

Науковий стиль використовується переважно в науковій сфері для інформування про певні результати наукових досліджень.

Ознаки наукового стилю: широке використання наукових термінів та слів іншомовного походження; однозначність уживання слів; логічність та аргументованість при викладенні думок; чітка структуризація тексту; часте використання складних речень з логічним зв’язком, між їхніми частинами.

Художній стиль – це стиль, за допомогою якого створена більшість творів художньої літератури. В рамках стиля виділяють прозаїчні та поетичні твори.

Ознаки художнього стилю: слова слугують не тільки засобом вираження думок, але й естетичного впливу на читача; широке використання засобів художнього мовлення; образність та експресивність мовлення; можливе використання фразеологізмів та діалектизмів; поєднання всіх лексичних та граматичних стилів. Словосполучення, які належать до цього стилю, є в рядку 4: веселкова роса; срібні струни мрій; усмішка долі.

Офіційно-діловий стиль використовується при оформленні ділових паперів, він може використовуватися як в усній, так і в письмовій формі.

Ознаки офіційно-ділового стилю: обов’язкове оформлення документів за зразком; широке використання термінів діловодства; відсутність художніх засовів літератури; використання слів виключно в прямому значенні: доводити до відома; відповідно до плану роботи; відповідальність покласти.

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченнях

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у реченнях.

Зверніть увагу, що ставиться кома:

• перед зворотами як завжди, як і раніше, як звичайно, як правило, як виняток, як навмисне, як один: Прокіп підходив спокійний і діловий, як завжди (М. Коцюбинський).
• перед порівняльними зворотами: Дівчина сяяла, як кущ калини (І. Нечуй-Левицький). Хмара, як лебідь пливе над лісами (П. Осадчук).

Відповідь: 2, 3, 6.

ТЕМА: Синтаксис. Однорідні члени речення

Це завдання перевіряє ваше вміння визначати однорідні й неоднорідні означення.

Неоднорідними означеннями ускладнені речення:

• Вже українське щире слово почув збагнув і визнав світ (Б. Дегтярьов).
• Різкий північний вітер немилосердно бив в обличчя (М. Коцюбинський).
• Кругом хати росли старі велетенські волоські горіхи (І. Нечуй-Левицький).

У цих реченнях означення є неоднорідними, адже характеризують предмети з різних боків.

Відповідь: 1, 4, 6.