ТЕМА: Фонетика. Класифікація звуків

Це завдання перевіряє ваші знання про звуки в потоці мовлення.

Звук [ґ] – задньоязиковий зімкнено-проривний дзвінкий приголосний. Твориться він так, як звук [к], тільки з участю голосу. У сучасній українській літературній мові звук [ґ] вживається в небагатьох словах.

Усі слова пишуться з літерою ґ в рядку Б: ґрунтець, мамалиґа, ґуля, ґазда.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфоепія

Це завдання перевіряє ваші вміння правильно наголошувати слова.

В усіх словах наголошений другий склад у рядку В: предмет, рукопис, ненавидіти, фартух, в’язкий.

В інших варіантах слова мають такі наголоси:

• дочка, подруга, вимова, гуртожиток, русло;
• новий, спина, виразно, завдання, попереду;
• середина, дефіс, старий, горошина, каталог;
• легкий, олень, несла, добуток, партер.

Відповідь – В.

ТЕМА: Лексикологія. Застарілі слова

Завдання перевіряє вміння добирати слова й доречно їх уживати в тексті.

Серед застарілих слів виділяють дві основні групи — архаїзми та
історизми.

Застаріла лексика неоднорідна за своїм складом, що пояснюється різними причинами виходу слів з активного вжитку.

Застаріле слово є в реченні «Козаки йшли під білими хоругвами, з піками, у зухвалих магерках». Хоругва (корогва) – прапор.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Рід іменника

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати рід іменника.

Усі іменники належать до жіночого роду в рядку А.

Зверніть увагу, що рід у власних невідмінюваних назвах визначаємо за родовою назвою: Чилі (країна) – ж.р., Міссісіпі (ріка) – ж.р., Токіо (місто) – с.р.; рід абревіатур – за родом опорного слова: ГЕС (станція), СДПУ (партія) – ж.р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше знання фразеологізмів і розуміння їх значень.

Правильно пояснено значення фразеологічного звороту плести химери в рядку Д: говорити щось беззмістовне.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше знання фразеологізмів і розуміння їх значень.

Синонімом до слова засоромитися є фразеологічний зворот пекти раків.

З’ясуймо значення інших фразеологізмів:

• пустити червоного півня – підпалити що-небудь, викликати пожежу з метою розплати, помсти;
• як рак свисне – невідомо скільки, невідомо коли, дуже довго;
• показати, де раки зимують – провчити кого-небудь, завдаючи йому неприємностей, прикрощів;
• ухопити шилом патоки – зазнати невдачі.

Відповідь – В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Запропоноване завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять. Проаналізуйте рядки із запропонованого вірша. 

У творі використано перехресне римування – римування у чотиривірші (катрені), коли перший рядок римується з третім, а другий – з четвертим.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Запропоноване завдання перевіряє вміння визначати віршовий розмір твору. 

Проаналізуйте рядки із запропонованого вірша. 

Для визначення віршового розміру вірша виділіть в уривку наголоси:

ТерпИ, терпИ – терпЕць тебЕ шліфУє,
сталИть твій дУх – тож І терпИ, терпИ.
НіхтО тебЕ з недОлі нЕ врятУє,
ніхтО не зІб’є з влАсної тропИ.

Проаналізуйте закономірність чергування ненаголошених і наголошених складів, порахуйте кількість ритмічно повторюваних елементів у рядку (кількість стоп). 

Тут повторюються двоскладові стопи з наголосом на другому складі. Отже, віршовий розмір уривка – ямб. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати художні засоби в поезіях.

Для посилення емоційного впливу твору автор використовує алітерацію – стилістичний прийом, який полягає у повторенні однорідних приголосних звуків задля підвищення інтонаційної виразності вірша, для емоційного поглиблення його змістового зв'язку: Терпи, терпи – терпець тебе шліфує, / сталить твій дух – тож і терпи, терпи. / Ніхто тебе з недолі не врятує, / ніхто не зіб’є з власної тропи.

Відповідь – Б.