ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє вміння добирати слова й доречно їх уживати в тексті.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

У реченні «Трохи віддалік дорога круто забирала праворуч, і опускалася в/низ до річки, блакитний відблиск якої було […] видно з/верху дерева» замість пропуску має бути слово добре, яке в цьому контексті означає зовсім, дуже. 

Порівняйте значення інших слів: легко – без фізичного напруження, не докладаючи великих зусиль; суттєвий – який становить саму суть, зміст чого-небудь; важливий, значний; гаразд – вираження згоди, чудово, нехай буде так.

Відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Зверніть увагу, що слова вниз, навесні, невиразно є прислівниками, які треба писати разом.

Сполука слів з/верху в поданому контексті є іменником з прийменником, оскільки йдеться про верх в значенні «верхня, найвища частина чого-небудь»: верх дерева, тому цю сполуку треба писати окремо. 

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення

Виконуючи це завдання, визначте граматичні основи першого, другого, третього й п’ятого речень.

Пригадайте, що просте речення має у своєму складі одну граматичну основу. Саме таким є перше речення. Зверніть увагу, що воно ускладнене однорідними присудками.

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Просте ускладнене речення

Завдання перевіряє вміння правильно розставляти розділові знаки в реченнях з однорідними членами.

Пунктуаційну помилку допущено в третьому реченні: між однорідними присудками забирала і опускалася не потрібна кома, оскільки стоїть сполучник і.

Відповідь: В.

ТЕМА: Фонетика. Позначення звуків мовлення на письмі

Завдання перевіряє вміння визначати звукове значення букв у слові.

Букви я, ю, є позначають два звуки в таких випадках: на початку слова, після голосного, після апострофа та м’якого знака. Буква ї завжди передає два звуки. У решті випадків букви я, ю, є передають м’якість попередніх приголосних та звуки [а], [у], [е].

М’який знак не передає звук, а лише позначає м’якість попереднього приголосного. Отже, у словах із м’яким знаком звуків зажди менше.

Буква щ завжди передає два звуки – шч.

Африкати дж та дз також передають один звук.

Проаналізуймо запропоновані слова:

У рядку А у слові юридичний на один звук більше.

У рядку Б у слові шампіньйон на один звук менше.

У рядку В у слові узбережжя на один звук менше.

У рядку Г у слові Макіївка на один звук більше.

А в рядку Д однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка: б’ЮтЬ, від’ЄднаННя, барелЬЄф.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова

Це завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

З’ясуймо значення слова легіон: вища бойова одиниця; назва особливих військових частин; у переносному значенні – надзвичайно велика кількість, багато. Отже, легіон може бути іноземний, військовий, жіночий, а лексично неправильне словосполучення утворить іменник легіон із прикметником промисловий.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння літер) та пояснювати їх за допомогою правил.

Подвоєні літери треба писати в словах проміння, верховіття, павутиння. Це іменники середнього роду ІІ відміни, які мають закінчення -а (я). Подовження тут відбувається в позиції між двома голосними звуками.

Далечінню – це іменник жіночого роду ІІІ відміни. Подовження відбувається в орудному відмінку в позиції між двома голосними.

У прикметниках, утворених від іменників за допомогою суфіксів -ан- (-ян-), -ин-, -ін-, -ен-, подвоєння не відбувається: вогняний.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія

Завдання перевіряє ваше вміння знаходити й виправляти орфографічні помилки на вивчені правила. Усі слова написано правильно в рядку Б. Зверніть увагу, що помилки є в таких словах:

Вохкість – правильно писати вогкість, хоч у словах легкий, вогкий, нігті, кігті, дігтяр «г» знеголошується й може оглушуватися до звуку [х]: [вохкий].

Французський – при творенні прикметників за допомогою суфікса -ськ-(ий) від географічних назв і назв народів, основа яких закінчується на приголосний, відбуваються фонетичні зміни: г, ж, з + -ськ-(ий) = -зьк-(ий): француз – французький.

Слова надхнення, свідотство правильно писати так: натхнення, свідоцтво.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія. Прислівник

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно писати прислівники.

Літеру и пишуть:

• у кінці прислівників після г, к, х: завбільшки, навкулачки, навпаки, пошепки, навколішки, мовчки, завглибшки, трохи;
• після к, ч, якщо прислівники мають префікс по-: по-лицарськи, по-корейськи, по-лисячи, по-вовчи, по-угорськи, по-людськи. 

З літерою и пишемо також прислівники зсередини, почасти. 

Літеру і пишуть у кінці прислівника після літер, що позначають м’які та пом’якшені приголосні: тричі, заочі, насторожі, по-латині.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Основні випадки чергування у-в, і-й

Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати основні випадки чергування у-в.

У вживаємо для того, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови:

• між приголосними: перебував у Ватикані, експонат у музеї, квітник у саду, висновок у статті, участь у форумі, птах у небі;
• незалежно від закінчення попереднього слова перед наступним в, ф, а також перед сполученнями літер льв, св, тв, хв і под.: наймиліше у світі, приведення у відповідність, вишня у цвіту, поїхати у відрядження, участь у форумі, побувати у Львові.

В уживаємо для того, щоб уникнути збігу голосних:

• між голосними: купити в аптеці, покласти в узголів’я;
• після голосного перед більшістю приголосних (крім в, ф, льв, св, хв і под.): оселя в рушниках, запевнили в добросусідстві.

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія. Числівник

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати числівники на позначення часу.

Пригадаймо, що в українській мові години завжди вказуємо порядковим числівником, який відповідає на питання котра?

Отже, неправильно побудовано словосполучення в рядку А. Правильна форма – п’ятнадцять хвилин на десяту.

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Написання й відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми чоловічих і жіночих імен по батькові від помилкових.

Чоловічі імена по батькові утворюють за допомогою суфіксів -ович, -йович, жіночі – -івн(а), -ївн(а). Окремі імена утворюють форму по батькові з іншими суфіксами: Савович, Ілліч.

Помилку допущено в рядку Г: Андріївна – правильна форма.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Творення форм наказового способу

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми дієслів від помилкових. Наказовий спосіб дієслова виражає спонукання до дії, наказ, прохання тощо. Наказовий спосіб має лише форми другої особи однини й першої та другої особи множини з такими закінченнями: 2 ос. однини – -и, нульове закінчення; 1 ос. множини – -імо (-ім), -мо; 2 ос. множини – -іть, -те.

Для 1 особи однини і 3 особи однини й множини окремої форми наказового способу немає, вони створюються описово: хай (нехай) + дієслово.

Утворімо форми наказового способу дієслова писати:

1 особа – пишімо; 2 особа – пиши, пишіть; 3 особа – хай (нехай) пише, хай (нехай) пишуть.

Отже, форма наказового способу дієслова пишемо є неправильною.

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія. Прийменник

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прийменники, правильно й комунікативно доцільно використовувати форми прийменників у мовленні.

Прийменник по в українській літературній мові вживають досить рідко. Із місцевим відмінком переважно виражає місце або час, стосунок до іншого предмета, спосіб дії: вишивати по шовку. В інших випадках правильними є такі форми: виконувати за зразком, лекція з історії, проживати за адресою, їхати на виклик.

Відповідь: Б.