ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко

Завдання перевіряє знання творчості письменників. 

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Зів'яле листя» – збірка творів Івана Франка. Вона є зразком інтимної лірики.

Пісня «Ой ти, дівчино, з горіха зерня» належить до цієї збірки. У цьому творі Іван Франко описує красу дівчини, використовуючи фольклорні мотиви і порівняння, властиві народній пісні.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня»

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів. 

Згадаймо, що характерною особливістю композиції драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» є органічне пере­плетення життя двох світів – природи й людини.

Саме цього твору стосується характеристика Леоніда Новиченка: «поезія рідної природи, сприйнятої через прекрасні фольклорні образи, поезія мрії про щасливе, гармонійне, красиве життя».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня»

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема жанрів художніх творів.

Зверніть увагу, що драма-феєрія – один із жанрових різновидів драми. Цьому виду властивий фантастично-казковий сюжет, поряд із людьми діють створені уявою письменника фантастично-міфічні істоти. Сценічна дія феєрії відрізняється використанням сценічних ефектів і трюків.

Драми-феєрії виникли в Італії у XVII столітті. Пізніше, у XVIII–XIX століттях, жанр феєрії було активно задіяно в європейському театральному, оперному мистецтві та балеті.

Особливості драми-феєрії:

• фантастично-казковий сюжет;
• дійові особи: міфічні або фантастичні істоти;
• надзвичайні історії.

Феєрією є п'єса «Лісова пісня» Лесі Українки.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Contra spem spero!»

Завдання перевіряє ваше вміння аналізувати літературні твори.

У вірші «Contra spem spero!» Леся Українка використала давньогрецький міфологічний образ Сізіфа. 

У словах поетеси «Я на гору круту крем’яную / Буду камінь важкий підіймать…» переосмислено образ Сізіфа, тобто поетеса пише про сізіфову працю.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Перехресні стежки»

Завдання перевіряє ваше знання змісту літературних творів.

Запропонований уривок узято із твору Івана Франка «Перехресні стежки». 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє ваше знання героїв літературних творів.

Згадаймо головного героя роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Чіпку Варениченка.

Саме він є втіленням «пропащої сили». Чіпка з правдошукача перетворюється на страшного злочинця, коли очолив банду, убив сторожа, вирізав мирну сім’ю хуторян.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня»

Завдання перевіряє ваше знання героїв літературних творів. 

Мавка в «Лісовій пісні» виступає як невмируща сила природи, як безсмертна краса, що у своєму плині і розвитку стає вічним життєвим джерелом мистецького натхнення: «Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає!».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Григорій Квітка-Основ’яненко. «Маруся»

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів.

В українській літературі ознаки сентименталізму наявні в українських і російських повістях й оповіданнях Григорія Квітки-Основ'яненка, зокрема в повісті «Маруся».

Як свідчив письменник, повість «Маруся» була написана з метою довести зрілість і досконалість рідної мови, розчулити читача: «Захищаючи якось достоїнство мови малоросійської, я сказав, що міг би змусити оповіданням своїм плакати, – не повірили, я написав «Марусю»».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку ХХ ст. Тарас Шевченко. «Сон (У всякого своя доля…)»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету літературних творів. 

Павло Полуботок (близько 1660–1724) – наказний гетьман Лівобережної України (1722–1724), у 1706–1722 рр. – чернігівський полковник. Домагався від царського уряду відновлення права виборів гетьмана й ліквідації Малоросійської колегії, створеної 1722 р. за наказом Петра I в Глухові. Ув'язнений Петром I, помер у Петропавлівській фортеці в Петербурзі. 

У поемі Тараса Шевченка «Сон (У всякого своя доля…)» є епізод, коли ліричний герой чує тихий спів, а потім слова, із яких стає зрозуміло, що це голос наказного гетьмана Павла Полуботка – опального гетьмана, який захищав українські інтереси: 

Що ти зробив з козаками?
Болота засипав
Благородними костями;
Поставив столицю
На їх трупах катованих!
І в темній темниці
Мене, вольного гетьмана,
Голодом замучив
У кайданах…

Відповідь – Г.