ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Contra spem spero!»

Завдання перевіряє ваше вміння аналізувати літературні твори.

У вірші «Contra spem spero!» Леся Українка використала давньогрецький міфологічний образ Сізіфа. 

У словах поетеси «Я на гору круту крем’яную / Буду камінь важкий підіймать…» переосмислено образ Сізіфа, тобто поетеса пише про сізіфову працю.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Перехресні стежки»

Завдання перевіряє ваше знання змісту літературних творів.

Запропонований уривок узято із твору Івана Франка «Перехресні стежки». 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє ваше знання героїв літературних творів.

Згадаймо головного героя роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Чіпку Варениченка.

Саме він є втіленням «пропащої сили». Чіпка з правдошукача перетворюється на страшного злочинця, коли очолив банду, убив сторожа, вирізав мирну сім’ю хуторян.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня»

Завдання перевіряє ваше знання героїв літературних творів. 

Мавка в «Лісовій пісні» виступає як невмируща сила природи, як безсмертна краса, що у своєму плині і розвитку стає вічним життєвим джерелом мистецького натхнення: «Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає!».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Григорій Квітка-Основ’яненко. «Маруся»

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів.

В українській літературі ознаки сентименталізму наявні в українських і російських повістях й оповіданнях Григорія Квітки-Основ'яненка, зокрема в повісті «Маруся».

Як свідчив письменник, повість «Маруся» була написана з метою довести зрілість і досконалість рідної мови, розчулити читача: «Захищаючи якось достоїнство мови малоросійської, я сказав, що міг би змусити оповіданням своїм плакати, – не повірили, я написав «Марусю»».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку ХХ ст. Тарас Шевченко. «Сон (У всякого своя доля…)»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету літературних творів. 

Павло Полуботок (близько 1660–1724) – наказний гетьман Лівобережної України (1722–1724), у 1706–1722 рр. – чернігівський полковник. Домагався від царського уряду відновлення права виборів гетьмана й ліквідації Малоросійської колегії, створеної 1722 р. за наказом Петра I в Глухові. Ув'язнений Петром I, помер у Петропавлівській фортеці в Петербурзі. 

У поемі Тараса Шевченка «Сон (У всякого своя доля…)» є епізод, коли ліричний герой чує тихий спів, а потім слова, із яких стає зрозуміло, що це голос наказного гетьмана Павла Полуботка – опального гетьмана, який захищав українські інтереси: 

Що ти зробив з козаками?
Болота засипав
Благородними костями;
Поставив столицю
На їх трупах катованих!
І в темній темниці
Мене, вольного гетьмана,
Голодом замучив
У кайданах…

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку ХХ ст. Тарас Шевченко. «Гайдамаки»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету літературних творів. 

Темою поеми Тараса Шевченка «Гайдамаки» є боротьба українського народу проти польської шляхти у 1768 р. – Коліївщини.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів та вміння впізнавати їх за поданими характеристиками.

У «Слові про похід Ігорів» ідеться про невдалий похід новгород-сіверського князя Іго­ря на половців у 1185 р. 

Всеволод – брат Ігоря, автор явно симпатизує герою, бачить у ньому сміливого воїна, здатного постояти за рідну землю. Всеволод основними рисами характеру нагадує свого брата князя Ігоря. Він є хоробрим, відважним воїном. У битві з половцями зображений як билинний богатир буй-тур: «Стоїш ти в обороні, прищеш на воїв стрілами, гримиш об шоломи мечами харалужними. Куди тур поскочив, своїм золотим шоломом посвічуючи, там і лежать поганії голови половецькії. Поскіпані шаблями гартованими шоломи оварськії тобою, яр-туре».

Відповідь – А.

ТЕМА: Усна народна творчість. Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових та родинно-побутових пісень

Завдання перевіряє вміння аналізувати народні пісні, визначити їх мотиви, тематику.

Згадаймо, що календарна обрядова поезія пов’язана з порами року й сільськогосподарським календарем.

Окремий цикл українського календарно-обрядового фольклору становлять купальські пісні,  виконувані під час свята Івана Купала. Це  свято збігається з датою літнього сонцестояння і  відзначалося всіма землеробськими народами Європи майже однаковими ритуалами, що  є  яскравим свідченням його давнього походження.

Рядки «– Купайло, Купайло! / Де ти зимувало? / – Зимувало в лісі, / Ночувало в стрісі, / Зимувало в пір’ячку, / Літувало в зіллячку» узяті з купальської пісні.

Відповідь – А.