ТЕМА: Лексикологія.
Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови, правильне слововживання.
Слово являтися в українській мові має значення «з’являтися, поставати перед кимось».
У запропонованому словосполученні це калька з російської. Отже, таке вживання слова є помилковим.
Відповідь – А.
ТЕМА: Лексика. Синоніми.
Це завдання перевіряє ваше вміння пояснювати лексичні значення слів; добирати до слів синоніми, знаходити їх у тексті та використовувати в мовленні.
Слово збагнути має значення «проникнути в суть чого-небудь, зрозуміти, осягти».
Відповідь – В.
ТЕМА: Синтаксис. Однорідні члени речення.
Речення Щоб оглянути якнайбільше пам’ятних місць Харкова, заздалегідь знайдіть та ознайомтеся з переліком екскурсій потребує редагування, адже знайти потрібно кого?, що?, а ознайомитися з ким?, чим?
Отже, речення потрібно побудувати так: Щоб оглянути якнайбільше пам’ятних місць Харкова, заздалегідь знайдіть перелік екскурсій та ознайомтеся з ним.
Решта речень побудовані правильно.
ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення.
Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня, і поняття «спільнокореневе слово».
Проаналізуймо запропоновані в завданні слова.
Росинка – крапля роси.
Росяний – густо вкритий росою.
Зрошення – укривання краплинками,бризками, зволоження.
Рослий – високий на зріст.
Прочитайте текст і виконайте завдання
(1) Як/би хто хотів почути голос самого вітру, то мусив би піти йому на/зустріч, і зупинитися посеред степу. (2) Тут, безумовно, ніщо не приєднається до його голосу, ніщо не стане на заваді. (3) А хто бажав би ще й перевірити вітер на/силу, то мав би глянути на тополю, яку той нагинає до/долу. (4) А ще краще – на віковічного дуба, адже нахиляти коренастого велетня – справді неабияка [...]. (5) Вітер – це ілюзія руху, і тому на місці можемо насолоджуватися швидкістю, летом, окриленням.
Окремо в тексті треба писати сполуку слів
ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом та окремо.
Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до тексту, оскільки написання цих слів залежить від контексту.
Слова додолу та назустріч – це прислівники, які означають напрямок, тому їх потрібно писати разом.
Якби – це сполучник підрядності, тому його потрібно писати разом.
А от сполука слів на силу – це поєднання прийменника й іменника. Можна підібрати синоніми на міць, на могутність. Можна доповнити займенником – на його силу. Отже, цю сполуку потрібно писати окремо.
На місці пропуску в четвертому реченні має бути слово
Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.
На місці пропуску має бути слово потуга (велике зусилля, напруження м’язів при якій-небудь роботі, якомусь рухові).
У попередніх реченнях тексту йдеться про те, що вітер, який нагинає тополю, повинен мати значну силу. Для того ж, щоб зігнути віковічний коренастий дуб, ця сила повинна бути значно більшою. Утома, завада та перепона тут аж ніяк не допоможуть.
Відповідь – Б.
Пунктуаційну помилку допущено в реченні
ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому ускладненому реченні.
Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати види другорядних членів речення, правильно розставляти розділові знаки між однорідними членами речення.
Виконуючи це завдання, обов'язково звертайтеся до мікротексту.
У складнопідрядному реченні Якби хто хотів почути голос самого вітру, то мусив би піти йому назустріч і зупинитися посеред степу в головній частині є дві однорідні частини присудка, пов’язані неповторюваним єднальним сполучником і. У такому випадку кому перед сполучником ставити не потрібно.
Однорідними додатками ускладнено речення
ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення. Додаток.
Вам потрібно продемонструвати свої знання про головні та другорядні члени речення та вміння визначати їх у реченні.
Додаток – це другорядний член речення, який відповідає на питання непрямих відмінків; найчастіше він називає предмет, рідше – дію.
Проаналізуймо запропоновані приклади.
У п’ятому реченні, визначивши граматичні основи, можемо поставити такі питання: насолоджуватися ким?, чим? швидкістю, летом, окриленням. Це і є однорідні додатки.
Відповідь – Г.
Літеру и треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
ТЕМА: Орфографія. Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и] в суфіксах слів.
Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми та пояснювати їх за допомогою правил.
Е пишемо в таких випадках:
И пишемо в таких випадках:
Відповідь – Д.
ТЕМА: Фонетика. Позначення звуків мовлення на письмі.
Завдання перевіряє вміння визначати звукове значення букв у слові.
Буква ї завжди передає два звуки.
Букви я, ю, є позначають два звуки в таких випадках: на початку слова, після голосного, після апострофа та м’якого знака. У решті випадків букви я,ю,є передають м’якість попередніх приголосних та звуки [а], [у], [е]. Отже, у словах слов’Янський, осяЯння, Юнацький, каЯття, Європейський, в’Юнище, Їжджений я, ю, є, ї позначатимуть по два звуки.
М’який знак не передає звук, а лише позначає м’якість попереднього приголосного. Отже, у словах із м’яким знаком звуків зажди менше.
Арфрикати ДЖ та ДЗ також передають один звук (джазист, їжджений, дзюркотіти).
Буква Щ завжди передає два звуки – ШЧ (блиЩить, в’юниЩе).
Подвоєні приголосні завжди передають один звук (осяяННя, каяТТя).
А тепер застосуємо цей матеріал до нашого завдання.
У рядку А у словах слов’янський та маслюк однакова кількість букв і звуків, а в слові джазист на один звук менше.
У рядку Б у словах осяяння та юнацький – однакова кількість букв і звуків, а в слові беззастережний на один звук менше.
У рядку В у всіх словах однакова кількість букв і звуків.
У рядку Г у словах колючий та їжджений – однакова кількість букв і звуків, а в слові в’юнище - на два звуки більше.
А в рядку Д однакова кількість звуків і букв у словах йодований і травиця, а в слові дзюркотіти на один звук менше.
