ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Григорій Квітка-Основ’яненко. «Маруся»

Виконати це завдання допоможе знання сюжету та персонажів повісті Григорія Квітки-Основ’яненка «Маруся».

Твір починається описом Наума Дрота, багатого й побожного селянина, і його дружини Насті. Автор розповідає про їхню доньку Марусю, роботящу, красиву і покірну дівчину. Зав'язка розпочинається тим, що Маруся іде на весілля, куди її запросили дружкою. Там вона знайомиться із старшим боярином Василем, і між ними майже одразу виникає кохання. Та батько Марусі відмовляється віддати єдину доньку за бідного сироту, до того ж призначеного в рекрути.

У поданому уривку дівчина благає батька не розлучати її з коханим. Виконуючи це завдання, радимо також згадати, що жанр твору Григорія Квітки-Основ’яненка «Маруся» – сентиментально-реалістична повість. Зверніть увагу на велику кількість зменшено-пестливих слів в уривку, що є характерним для сентименталізму.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Гайдамаки»

Завдання перевіряє знання сюжету та композиції художніх творів.

Виконуючи це завдання, пригадайте, що темою поеми «Гайдамаки» є розповідь про гайдамацьке повстання 1768 року під назвою «Коліївщина» на чолі з Максимом Залізняком та Іваном Гонтою. Шевченко відтворив розгорнуту картину гайдамацького руху на Правобережній Україні.

Твір має 2 вступи та 10 розділів. У розділі «Свято в Чигирині» автор розповідає про те, як гайдамаки зібралися в Чигирині перед повстанням освятити ножі; «Червоний бенкет» – це розділ, у якому йдеться про розгортання повстання («Задзвонили в усі дзвони / По всій Україні), а також про Ярему, який, дізнавшись про смерть титаря й полон Оксани, записується в гайдамаки. У розділі «Лебедин» автор розповідає про Оксану, яка перебуває в Лебедині під наглядом черниці, а також про вінчання Яреми й Оксани – кульмінацію другої сюжетної лінії.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику, історичну основу художнього твору.

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» Пантелеймона Куліша – це перший історичний роман нової української літератури. Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли на Україні загострилася боротьба за гетьманування. Саме цей твір має підзаголовок «Хроніка 1663 року».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє знання сюжету та героїв програмових творів.

У повісті «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва. У творі змальовано колоритні типові образи селян. «Часто трапляються сім’ї, в котрих буває така колотнеча та завсідня лайка та сварка, що життя в хаті стає якимсь пеклом», – сказано про «Кайдашеву сім’ю». У цьому творі є епізод, коли Карпа громада у волості обирає за десяцького.

Проаналізуймо інші епізоди, згадані в завданні: бере уроки «правильних проізношеній» Мина Мазайло – герой однойменної комедії Миколи Куліша; кіноповість Олександра Довженка «Україна в огні» починається спокійно-величною картиною родинної вечері, коли сім’я Запорожців зібралася теплого червневого дня відсвяткувати 55-річчя матері Тетяни; не визнає своїх онуків-близнят Марійка Федорчук (повість Ольги Кобилянської «Земля»), яка так не змогла змиритися з думкою, що її син Михайло кохав бідну наймичку; епізод про те, як батько віддає сина в москалі, є в романі Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (у розділі «Махамед» розповідається про те, як Максим Ґудзь розбишакує в селі, за що батьки віддають його в москалі).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

Згадаймо головного героя роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Чіпку Вареника. Це образ селянина-бунтаря, шукача правди, який зрештою зійшов на криву стежку боротьби і став «пропащою силою».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля».

Завдання перевіряє вміння аналізувати сюжетні особливості художнього твору. Основною темою драми «Мартин Боруля» є зображення нестримного потягу головного героя дорівнятися у своєму статусі до міщанства або дворянства.

Кульмінацією є відмова Мартину Борулі в наданні статусу дворянства у зв’язку з помилковим написанням прізвища в документах.

Відповідь. Предметна фахова комісія з української літератури встановила, що завдання не має однієї однозначно правильної відповіді та рекомендувала Українському центру оцінювання якості освіти зарахувати учасникам тестування, які виконали це завдання, по 1 (одному) балу незалежно від обраного ними варіанта відповіді

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей»

Завдання перевіряє знання позасюжетних елементів програмових творів.

В основу філософської поеми «Мойсей» Івана Франка покладено біблійну легенду про єврейського пророка.

Саме Мойсей розповідає казку про те, як дерева обирали собі короля. Цією притчею про терен пророк хотів нагадати євреям, що вони обраний народ, що Бог з ними, що вони не мають права втрачати віру в Божу силу і зрадити Божий намір.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня»

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи.

Мавка в «Лісовій пісні» виступає як невмируща сила природи, як безсмертна краса, що у своєму плині й розвитку стає вічним життєвим джерелом мистецького натхнення. Вона є уособленням світлого й гуманного начала в житті людини, високої поетичної мрії і чистого кохання, щирої дружби й волелюбності. Для неї воля – це такий самий природний стан, як життя, дихання, і…кохання:

             Ну, як таки, щоб воля – та пропала?

            Се так колись і вітер пропаде!

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «Пам’яті тридцяти»

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів.

На репродукції зображено урочище, згадане у творі Павла Тичини. Пригадайте історичну основу поезії «Пам’яті тридцяти». Бій під Крутами – бій, що відбувся 29 січня 1918 року на залізничній станції Крути. Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та загоном з київських студентів і бійців вільного козацтва. Сучасників особливо вразило поховання юнаків, які потрапили в полон до більшовиків і були ними страчені. Студентів поховали в Києві на Аскольдовій могилі, а поет Павло Тичина присвятив їм вірш «Пам’яті тридцяти».

Відповідь – Г.