ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «Ви знаєте, як липа шелестить…»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Красу весняної ночі відтворено в поезії Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить…»:

Ви знаєте, як липа шелестить…

У місячні весняні ночі? –

Кохана спить, кохана спить,

Піди збуди, цілуй їй очі,

Кохана спить…

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Олесь

Це завдання перевіряє знання відповідностей між псевдонімами письменників та їхніми справжніми прізвищами.

Справжнє прізвище Олександра Олеся – Кандиба,  Івана Багряного –Лозов’ягін, Остапа Вишні – Губенко, Миколи Хвильового – Фітільов.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Contra spem spero!»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Запропоновані рядки узяті з поезії Лесі Українки «Contra spem spero!».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Гімн»

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи.

Образ «вічного революціонера» є в поезії Івана Франка «Гімн». Цей образ є втіленням ідеї волелюбності. Він не є якимось конкретним, реальним образом борця, це «дух, наука, думка, воля».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Intermezzo»

Виконати це завдання допоможе знання сюжету та композиції новели Михайла Коцюбинського «Intermezzo».

Зустріч ліричного героя із селянином є кульмінаційним моментом твору. Саме після цієї зустрічі ліричний герой розуміє, що готовий до боротьби: «Іду поміж люди. Душа готова, струни тугі, наладжені, вона вже грає».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

Згадаймо героя роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Максима Ґудзя.  Саме він був «палкий, як порох, сміливий, як голодний вовк».

Радимо проаналізувати також образи героїв інших творів, указаних у рядках Б, В, Г, Д.

Іван Брюховецький (роман «Чорна рада») здобуває владу безчесним шляхом, що не характеризує його як сміливого чи палкого гетьмана.

Лаврін Кайдаш (повість «Кайдашева сім’я»), хоч і був учасником домашніх сварок, але вдачу мав лагідну, м’яку, жартівливу.

Михайло Федорчук (повість «Земля») перейняв від батька любов до землі, працьовитість, був спокійним і чесним хлопцем.

В образі Наума Дрота (повість «Маруся») автор показав ідеального, на його погляд, селянина: «Добрий слухняний син, горілку не пив, з ледачими не водився».

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику художнього твору.

У повісті «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва. 

Побутовим і соціальним є конфлікт, навколо якого вибудовується сюжетна інтрига. Чимало уваги Іван Нечуй-Левицький приділяє обставинам життя Кайдашів, у повісті майстерно виписані родинні події, сварки й колотнечі, які розгортаються динамічно, послідовно й стрімко.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Кавказ»

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви творів, їх символічні образи.

У поемі Тараса Шевченка «Кавказ» переосмислено образ Прометея, який символізує силу народу, його могутність і нескореність. Згадаймо рядки з твору:

Споконвіку Прометея
Там орел карає,
Що день Божий довбе ребра
Й серце розбиває.
Розбиває, та не вип'є
Живущої крові, —
Воно знову оживає
І сміється знову.
Не вмирає душа наша,
Не вмирає воля.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Григорій Квітка-Основ’яненко. «Маруся»

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема літературних напрямів (стилів, течій).

Виконуючи це завдання, пригадайте, що жанр твору Григорія Квітки-Основ’яненка «Маруся» – сентиментально-реалістична повість.

У зображенні головної героїні (її зовнішності, почуттів, переживань) яскраво відчутні традиції сентименталізму.

Відповідь – Б.