ТЕМА: Література XX ст. Василь Стус. «Як добре те, що смерті не боюсь я»

Завдання перевіряє розуміння образу ліричного героя поезії Василя Стуса «Як добре те, що смерті не боюсь я».

У цьому «філософському творі-декларації» висловлено глибокі почуття й роздуми автора. Антигуманний світ виявився безсилим перед стоїцизмом митця. Мовлення ліричного героя розважливе й щире. Це голос мужньої людини, громадянина, в’язня совісті, адже він «жив, любив і не набрався скверни, / ненависті, прокльону, каяття».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай»

Завдання перевіряє ваше знання образів літературних творів.

Темою роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» є доля легендарної піснетворки на тлі історичних подій середини ХVІІ століття. Твір починається розповіддю про розгляд судової справи Марусі Чурай. Справа ця стосувалася вбивства козака Грицька Бобренка. Мати вбитого звинувачувала дівчину Марусю у тому, що вона отруїла її сина, з яким довго зустрічалася. Грицько вирішив одружитися з іншою дівчиною, і цього Маруся пробачити не могла. Бобренчиха привела до суду людей, які називали Марусю відьмою, бачили, як вона перекидалася на сороку, робилася димом, збирала трави. Але до суду прибуває посланець із Січі, який дізнається, над ким відбувається суд, і пропонує розглянути справу з іншого боку:

Ця дівчина... Обличчя, як з ікон.

І ви її збираєтесь карати?!

А що як, інший вибрати закон, —

не з боку вбивства, а із боку зради?

Ну, є ж про зраду там які статті?

Не всяка ж кара має буть безбожна.

Що ж це виходить? Зрадити в житті

державу — злочин, а людину — можна?!

Відповідь – Б.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний. «Тигролови»

Завдання перевіряє ваше знання справжніх прізвищ письменників.

Лозов’ягін – це справжнє прізвище Івана Багряного – автора пригодницького роману "Тигролови".

Відповідь – А.

ТЕМА: Сучасний літературний процес

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

Уважно прочитайте запропоновані рядки з поезії Юрія Іздрика.

Неважко здогадатися, що це пародія на відому пісню «Ніч яка місячна». Подані рядки яскраво ілюструють постмодернізм, характерними ознаками якого є епатажність, абсурдизм, комічність, буфонада як основні засоби зображення.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння визначати жанр (жанровий різновид) художнього твору.

Ураховуючи певні особливості літературного твору, ми визначаємо його жанр.

Романами є твори «Тигролови» й «Місто».

«Дитинство» й «Залізний острів» – це новели.

Поезії – «Молюсь і вірю. Вітер грає…» і «Contra spem spero!».

Кіноповістями є твори «Україна в огні» й «Зачарована Десна».

Відповідь: 1Д 2Б 3Г 4А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання сюжету того чи того літературного твору.

Про відвідання театру в Харкові розповідає Петро – герой драми «Наталка Полтавка»; епізод про те, як конфедерати вбивають титаря і забирають його дочку, є в поемі «Гайдамаки»; на весіллі подружки знайомиться з Василем Маруся – героїня повісті Григорія Квітки-Основ’яненка "Маруся"; на службу до земського суду виряджає сина Мартин Боруля (комедія «Мартин Боруля»).

Відповідь: 1Г 2Б 3А 4В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання жанрів літературних творів.

Уривок із твору, поданий у рядку А, узятий із соціально-побутової повісті «Кайдашева сім'я»; рядок Б – це уривок із соціально-психологічного роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»; у рядку В йдеться про героя драми-феєрії «Лісова пісня»; у рядку Г подано уривок з історичного роману «Чорна рада»; Терпило, про якого йдеться в уривку в рядку Д, – герой соціально-побутової драми «Наталка Полтавка».

Відповідь: 1Д 2Б 3Г 4А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, кому з митців воно належить.

Валер’яну Підмогильному належить висловлювання рядка В. Згадайте, що цей письменник є автором урбаністичного роману «Місто».

Микола Хвильовий є автором висловлювання, поданому в рядку Д. В уривку йдеться про героя його новели «Я (Романтика)».

Михайло Коцюбинський «дуже був зайнятий своїм оповіданням» (рядок А). Стосунки природи і людини, життя гуцулів у чарівному світі гір і лісів, населених казковими істотами, – тема повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».

«Се драма-казка, за термінологією Гауптмана (так він зве свій «Потоплений дзвін»), але я не знаю, як би се могло по-нашому зватись…», – каже про свою «Лісову пісню» Леся Українка (рядок Г)..

Відповідь: 1В 2Д 3А 4Г.

Зразок написання власного висловлення

Реакція на грубість і невихованість у кожному конкретному випадку залежить від ситуації й особистого вибору людини. На моє переконання, варто бути стриманим, дотепним і впевненим у собі. Відповідаючи на хамство, треба зберігати спокій і власну гідність.

Чому я так думаю? По-перше, внутрішня впевненість покаже хамові, що ви можете постояти за себе, не опускаючись до відповідної грубості.

Яскравим прикладом з літератури є поведінка Якима Сомка, головного героя історичного роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада». Він, незважаючи на всі підступи й авантюри Брюховецького, проявив себе як людина державного розуму й державних інтересів. Навіть після поразки Сомко відмовляється від порятунку заради друга Кирила Тура та заради спокою в суспільстві, уникнення кровопролиття.

По-друге, якщо ви проігноруєте агресію невихованої людини, то ця особа втратить інтерес і буде шукати інший об’єкт.

Такий випадок стався в офісі мого старшого брата Олега. На всі дошкульні звинувачення колеги він відповідав упевнено й навіть погоджувався з ним: «Так, я винен, переклав документи в інше місце, а попередити забув». Після кількох таких нападів і спокійної поведінки Олега кривдник зрозумів, що продовжувати грубити просто марно.

Отож, підсумовуючи, хочу наголосити: із грубою, невихованою особою не варто говорити «її мовою», так ви збережете власну гідність і самоповагу.