ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види односкладних речень.

Для визначення виду односкладного речення вам потрібно з’ясувати, яким головним членом речення представлена граматична основа в тому чи іншому реченні. Пам’ятаємо, що односкладні речення – це такі прості речення, де граматична основа виражена лише одним головним членом речення, а другий – не потрібний для розуміння змісту.

У реченні в рядку А граматична основа виражена присудком не було чути. У цьому реченні не можна поставити уявний підмет, дія мислиться як незалежна від будь-якого діяча. Отже, це односкладне безособове речення.

У реченні в рядку Б граматична основа виражена підметом і присудком – хмари пливуть. Отже, це двоскладне речення.

У реченні в рядку В граматична основа виражена підметом край. Отже, це односкладне називне речення. У таких реченнях називається предмет, але нічого не говориться про дію.

У реченні в рядку Г граматична основа виражена присудком люблю. Це дієслово дійсного способу в І особі однини. Уявний підмет – я. Отже, це односкладне означено-особове речення.

У реченні в рядку Д граматична основа виражена присудком працювали. Це форма множини, минулий час. Отже, це односкладне неозначено-особове речення.

Відповідь: 1Г, 2Д, 3А, 4В.

ТЕМА: Синтаксис. Просте ускладнене речення. Складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

У першому рядку запропоновано дієприслівниковий зворот. Отже, якщо приєднати його до поданої в умові частини речення, утвориться просте речення з відокремленим членом речення (відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом).

У другому рядку запропоновано ще одне просте речення (граматична основа – все залежатиме). Якщо поєднати просте речення з умови завдання та просте речення,запропоноване в рядку, утвориться складне речення, частини якого будуть пов’язані інтонаційно та за змістом. Отже, це складне безсполучникове речення.

У третьому рядку запропоновано речення, до якого від речення Парламентарі неодмінно ухвалять рішення можна поставити питання коли?. Отже, це складнопідрядне речення.

У четвертому рядку запропонована частина речення, у якій є присудок доручать, що пояснює дію підмета парламентарі. Отже, це просте речення з однорідними членами (граматична основа – парламентарі ухвалять, доручать).

Відповідь: 1Б, 2Д, 3В, 4А.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Це завдання перевіряє ваше вміння розрізняти лексичне значення слів, утворюючи словосполучення та речення.

Основне лексичне значення слова переводити – це «ведучи або супроводжуючи кого-небудь, переправляти, допомагати перейти через щось, на протилежний бік чогось». Отже, переводити через майдан.

Лексичне значення слова переказувати – «передавати кому-небудь, сповіщати на словах або в листі; пересилати гроші поштою, телеграфом, через банк». Отже, переказувати кошти.

Лексичне значення слова підписувати – «ставити підпис на знак підтвердження, засвідчення чого-небудь». Отже, підписувати ордери.

Лексичне значення слова передплачувати – «складати угоду про надсилання друкованого видання з попередньою його оплатою та одержувати це видання за такою угодою». Отже, передплачувати газети.

Відповідь: 1Г, 2В, 3Б, 4А.

ТЕМА: Синтаксис. Складнопідрядне речення. Види підрядних речень.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати види підрядних речень.

Обставинне підрядне речення мети відповідає на питання навіщо?, з якою метою?, для чого?. З головною частиною підрядна мети поєднується сполучниками щоб, аби, аби тільки.

Гості нашого міста залюбки відвідають університетський розарій, (з якою метою? навіщо?) щоб помилуватися рідкісними сортами троянд.

А – підрядне обставинне часу (коли?).

Б – підрядне обставинне причини (з якої причини?).

Г - підрядне обставинне причини (з якої причини?).

Д – підрядне обставинне допустове (усупереч чого?, незважаючи на що?)

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати речення з різноманітними відокремленими членами речення та складні речення.

У рядку А подано просте речення, ускладнене вставним словом напевно, яке виражає невпевненість.

У рядку Б речення ускладнено відокремленими однорідними означеннями, які стоять перед особовим займенником.

Речення у рядку В теж ускладнено відокремленими однорідними означеннями, які стоять після означувального слова.

Речення в рядку Г ускладнено відокремленим додатком замість житечка.

Додатки, які починаються словами окрім, опріч, замість, за винятком тощо, відокремлюються.

Речення в рядку Д – це складне речення.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Вставні слова.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості ускладнені речення із вставними словами.

Вставні слова виражають особисте ставлення мовця до свого повідомлення. Вони не є членами речення. Вставні слова можуть виражати оцінку повідомлюваного (буває, сподіваюся), упевненість або невпевненість (мабуть), джерело повідомлення (кажуть).

У рядку Д слово здавалося, яке може бути вставним та виражати невпевненість, виконує функцію присудка, тобто є членом речення.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Прийменник.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно та комунікативно доцільно вживати прийменники в мовленні.

Прийменник по в літературній мові вживається рідко. Найчастіше він із знахідним відмінком вказує на мету чи межу дії: піти по воду, пальто по коліна.

Із місцевим відмінком прийменник по переважно виражає місце або час дії (пливти по Дніпру, ходити по лікарях); стосунок до іншого предмета (різьба по дереву, черговий по школі); спосіб дії (чинити по правді, обслуговувати по черзі).

Часто прийменник по вживають недоречно, наприклад: по справі – треба у справі; по пошті – треба поштою, по вимозі – треба на вимогу.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Чергування приголосних.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати форми дієслів, ураховуючи чергування приголосних звуків.

В українській мові при зміні дієслів відбуваються чергування приголосних:

г – ж: береГти – береЖу, біГти – біЖу;

к – ч: пеКти – пеЧу;

т – ч: леТіти – леЧу,

с – ш: пиСати – пиШу; проСити – проШу;

ст – щ: проСТити – проЩу;

зд – ждж: їЗДити – їЖДЖу;

д – дж: воДити – воДЖу:

б – бл: люБити – люБЛю

в – вл: лоВити – лоВЛю

Чергування не відбувається у словах вірити, грати, читати, шити.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Числівник.

Завдання перевіряє ваше вміння добирати правильні відмінкові форми числівників, правильно використовувати числівники на позначення часу.

У рядку А в словосполученні на позначення часу використано прийменник в. Уживання цього прийменника в таких конструкціях є ненормативним. Правильною буде форма розпочнеться о четвертій годині.

У рядку В правильною буде форма тренувалися до пів на сьому годину. В українській мові, коли йдеться про час, після слова пів традиційно використовують прийменник на.

В українській мові прийменник без на позначення часу не вживається. Правильна форма – прибігти за десять хвилин третя (рядок Г).

Словосполучення зателефонуйте після дев’яти теж помилкове, оскільки в українській мові на позначення часу вживаються тільки порядкові числівники. Отже, зателефонуйте після дев’ятої (рядок Д).

У рядку Б помилок немає.

Відповідь – Б.