ТЕМА: Орфографія. Подвоєння приголосних.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) і пояснювати їх за допомогою правил.

У словах мінному, магазинний, ввічливі подвоєння відбувається на межі різних частин слова. У слові сторіччя подовження відбувається, тому що пом'якшений звук [ч'] подовжується в іменниках середнього роду ІІ відміни, якщо вони мають закінчення -а.

Слово забинтований – це особлива форма дієслова (дієприкметник). У дієприкметниках ніколи не відбувається подвоєння.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Відмінювання іменників.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, відрізняти правильні відмінкові форми від помилкових.

Іменники І відміни після літер ж, ч, ш, щ (мішана група) в орудному відмінку однини мають закінчення -ею. Отже, потрібно писати: душею, мишею, кручею, прощею, пущею.

Іменники І відміни твердої групи мають закінчення -ою. Отже, посухою, повагою, книжкою, м’ятою, Оленою, новиною.

Іменники І відміни м’якої групи мають в орудному відмінку закінчення -ею. Отже, неділею, сотнею, вишнею, оселею, тополею, легенею, статтею.

Іменники І відміни з основою на -й в орудному відмінку однини мають закінчення -єю. Отже, мрією, Францією.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и] в коренях та суфіксах слів.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (позначення написьмі ненаголошеного [е]) та пояснювати їх за допомогою правил.

Е пишемо в таких випадках:

• у буквосполученнях -ере-, -еле- (березень);
• у словах, які перевіряються наголосом (клекотіти – клЕкіт, звеличений – вЕлич, скелястий – скЕля, заскреготав – скрЕгіт, повернутися – вЕрне, гречаний – грЕчка);
• у пестливих словах, тобто у тих, які звучать лагідно, ніжно: крапелька, вітерець (у суфіксах -ельк-, -еньк-, -ець тощо);
• завжди в суфіксах дієприкметників (утворений);
• у суфіксі -ев- у словах на позначення абстрактних понять (марЕво, але палИво, плетИво, бо це конкретні поняття);
• у суфіксі іменників -енн(я) (мислення);
• коли при зміні слова Е чергується з І: зачепити – чіпкий;
• в окремих словах, які потрібно запам’ятати (лЕвада, мЕтушня).

И чергується з Е в деяких дієслівних коренях перед суфіксами -а-, -ува- (стЕлити – застИлати, дЕрти – здИрати).

Також И пишемо в іменниковому суфіксі -ин- (мілина).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання префіксів.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (префікси) та пояснювати їх за допомогою правил.

В українській мові в префіксах роз-, без-, воз-, через- завжди пишеться з: безперечно, розчулення, черезсідельник, розповідати.

Префікс с- пишеться перед глухими к, п, т, ф, х.

Отже, у решті слів завдання потрібно писати саме префікс с- (досхочу, нестримно, сфокусувати тощо).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Фразеологія.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно пояснювати значення фразеологізмів.

Запропоновані фразеологізми мають такі значення:

грати на нервах – дратувати,

вітер у голові грає – легковажний,

пасти задніх – відставати,

грати першу скрипку – бути лідером,

ні пари з вуст – змовчати, не видати ніяких звуків,

як у рот води набрав – мовчати, не видати ніяких звуків,

грати очима – кокетувати,

хоч оком світи – дуже темно,

вислизнути з рук – втекти, не дати себе спіймати,

брати у свої руки – захопити ініціативу.

Відповідь – В.

ТЕМА: Фонетика. Звукове позначення букв Я, Ю, Є, Ї.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати звукове значення букв у слові.

Букви Я, Ю, Є передають два звуки [йа], [йу], [йе] в таких випадках: на початку слова, на початку складу, після апострофа та після м’якого знака. Буква Ї завжди передає два звуки – [йі].

Отже, звук [й] є в словах ємність, браконьєр, круїз, віньєтка, привілеї, яблуко. А в словах бюро, бязь, цвях, гравюра звука [й] немає.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Головні члени речення. Присудок. Види присудків.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати структуру простого двоскладного речення, способи вираження присудка (простого й складеного).

У першому реченні (рядок А) присудки непокоїться, тягне, ворожать означають одну дію та виражені дієсловами дійсного способу. Отже, це прості дієслівні присудки.

У четвертому реченні (рядок Б) перший присудок поривається означає одну дію та виражений дієсловом дійсного способу, отже, це простий дієслівний присудок. А другий присудок не наважується підійти утворений із допоміжного дієслова не наважується та неозначеної форми підійти, яка передає основне значення. Отже, це складений дієслівний присудок.

У п’ятому реченні (рядок В) присудки відповідають на питання який є підмет?, основну інформацію передає не дієслово, а іменна частина, що виражена прикметниками (несміливий, потаємна, святою). Дієсловом-зв’язкою виступає дієслово бути, яке в теперішньому часі, як правило, не вживається. Отже, у цьому реченні використано складені іменні присудки.

У реченні шостому (рядок Г) перший присудок не знайшов означає одну дію та виражений дієсловом дійсного способу (простий дієслівний), а другий виражений допоміжним дієсловом та інфінітивом - не зміг прихилити (складений дієслівний).

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія.

Завдання перевіряє ваші вміння розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

У рядку А слово непокоїться потрібно писати разом, тому що воно вживається в значенні турбуватися, отже, без НЕ не вживається.

У рядку Б у глибінь потрібно писати окремо, оскільки це іменник з прийменником.

У рядку В слово угорі потрібно писати разом, оскільки це прислівник, який означає напрямок: уверх, униз, догори, уліво тощо.

У рядку Г особливу форму дієслова (дієприкметник) нерозпізнана потрібно писати ОКРЕМО, бо в запропонованому реченні цей дієприкметник ужитий із залежним словом не розпізнана (ким?) ним. Якщо дієприкметники мають при собі пояснювальне слово, вони пишуться окремо: не завершена мною робота, не розмальований орнаментом стіл.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати лексичні значення слів; добирати доречні слова в тексті.

Уважно перегляньте увесь мікротекст, оскільки розуміння тексту, його стилю дозволить вам правильно підібрати відповідне за змістом слово.

Проаналізуймо лексичні значення запропонованих слів.

Стежка – доріжка, протоптана звірами або людьми чи спеціально зроблена людьми.

Дорога – смуга землі, по якій їздять і ходять. Дорога чітко окреслена, визначена , тому не може бути загадковою.

Нетрі – місця, через які важко пройти, які густо заросли лісом. Отже, кликати до себе не можуть і мало схожі на дівочі пісні.

Туман – скупчення найдрібніших крапель води в нижніх шарах атмосфери, яке робить повітря непрозорим. Зазвичай тумани бувають на відкритих територіях.

Отже, пісні, які виконані дівчатами та кличуть кудись далеко, у незвідане місце, найбільш схожі на стежки.

Відповідь – А.