ТЕМА: Орфографія. Правопис прислівників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема прислівники.

Через два дефіси пишемо прислівники віч-на-віч, усього-на-всього.

Через дефіс потрібно писати прислівники з префіксом по- та суфіксами -ому, -єму, -е, -є, -и: по-рідному. А також прислівник неждано-негадано, без кінця-краю, рано-вранці (схожі слова).

Частки казна-, хтозна-, -будь-, -небудь пишемо з прислівниками через дефіс: хтозна-звідки.

Прислівники, утворені від одного слова в різних відмінках, потрібно писати окремо: раз у раз, сам на сам, кінець кінцем.

Окремо потрібно писати прислівники на позначення почуттів: на щастя.

Разом пишемо прислівники на позначення часу: наприкінці, допізна.

Прислівники навприсядки потрібно писати разом, бо це стягнена форма.

Окремо пишемо прислівники на позначення етикетних форм: до побачення, на добраніч.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Відмінювання іменників

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, відрізняти правильні відмінкові форми від помилкових.

В українській мові чоловічі прізвища на -ко відмінюються. Отже, Степана Радченка. Варіанти з формою Степана Радченко далі не розглядаємо.

Іншомовні імена в українській мові теж переважно відмінюються. Отже, правильними будуть форми Жоржем Дюруа, Гі де Мопассана.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Синонімія складнопідрядних речень і простих речень, ускладнених відокремленими обставинами

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати речення з різноманітними відокремленими членами речення та складні речення, правильно використовувати їх у мовленні.

Особлива форма дієслова дієприслівник означає додаткову дію. Отже, дії, про які йдеться в реченні, повинні стосуватися одного діяча. Тому відокремленою обставиною (дієприслівниковим зворотом) можна замінити підрядну частину лише в реченні Я біг досить-таки повільно, бо відчував страшну втому в ногах – Я біг досить-таки повільно, відчуваючи страшну втому в ногах.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в складному реченні

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Проаналізуймо запропоноване речення.

Кому (1) потрібно ставити, тому що вона виділяє вставну конструкцію, що вказує на джерело повідомлення.

Коми (2) та (4) стоять на початку підрядних частин складного речення, кома (5) виділяє відокремлену обставину, виражену дієприслівниковим зворотом.

Кому (3) ставити не треба.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки при прямій мові.

У конструкціях із прямою мовою розділові знаки залежать від того, як розташовані одна стосовно одної пряма мова та слова автора.

Розділові знаки потрібно поставити так:

«Стерегти ліс, – сказав Харитон, – треба не рушницею, а любов’ю».

«Може, у цій лісовій хатинці ховається зараз Мавка», – подумалось мені.

 «Краса і мудрість, – писав Еріх, – не розкіш, не привілей, а радість, дарована всьому світу»,

Мирослав Дочинець радить: «Не виставляй напоказ усе, що маєш,– завтра вже нікого не здивуєш».

У реченні Мені сказав розумний садівник: «Коли пересаджуєш дерево, роби це з любов’ю» розділові знаки розставлено правильно.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Фразеологія. Значення фразеологізмів

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.

Антоніми – це слова, словосполучення з протилежним значенням.

З’ясуймо значення кожного фразеологізму:

Палицею кинути – близько.

Очей не відведеш – красиво.

Вискочити на сухе – уникнути небезпеки.

Голки не підточиш – бездоганно.

Через пень-колоду – абияк.

За тридев’ять земель – далеко.

Хоч голки збирай – видно.

Потрапити в павутину – безвихідь.

З душі верне – погане, неприємне.

Відповідь: 1Д 2Г 3А 4Б.

ТЕМА: Синтаксис. Тире в різних видах речень

Завдання перевіряє ваші знання з пунктуації та вміння правильно розставляти розділові знаки в різних видах речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

У реченні Розмалюю я половину героїв у позитивні тони, а половину – у негативні, як це наймодніше зараз тире стоїть на місці пропущеного присудка (розмалюю).

Речення Десь недалеко вдарив грім – луна котилася глухо, грізно, довго – це речення складне безсполучникове, його перша частина виражає причину дії, а друга – наслідок. У такому випадку ставимо тире.

Речення Ні талановитий учень, ні досвідчений учитель, ні сивий академік – ніхто не може знати всього бодай з окремого питання будь-якої науки – це речення, ускладнене однорідними членами речення з узагальнювальним словом. Оскільки узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів речення, необхідно поставити тире.

Речення Моя мати – наївність, тиха жура і добрість безмежна – це просте речення, у якому підмет і присудок виражені іменниками. Отже, тире тут обов’язкове.

Відповідь: 1Б 2Г 3Д 4В.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення

Це завдання перевіряє ваше вміння з’ясовувати типи складного речення.

Проаналізуймо структуру кожного запропонованого речення.

У реченні Стояла ніч, красива, мов Кармен, червоні й чорні міряла троянди граматична основа одна (ніч стояла, сипала). Отже, це просте ускладнене речення.

У реченні Іронія – це блискавка ума, яка освітить всі глибини смислу – дві граматичні основи, частини поєднані сполучним словом яка. Від головної до підрядної частини можна поставити питання. Отже, це складнопідрядне речення.

У реченні Візьми від життя все, що зможеш, і воно засяє всіма барвами три граматичні основи, але перша та друга частини поєднані сполучним словом що, а друга і третя – сполучником сурядності і. Отже, це складне речення з різними видами зв’язку.

У реченні Зіграй мені мелодію любові і обернеться хай на щастя розпач! є дві граматичні основи, частини пов’язані сполучником сурядності і (єднальним). Отже, це складносурядне речення.

У реченні Завалились мости кам’яні – подорожні шукають веселку. дві граматичні основи, частини речення з’єднані за змістом та інтонацією, без сполучника. Отже, це складне безсполучникове речення.

Відповідь: 1Г 2Б 3Д 4В.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Односкладні речення

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види односкладних речень.

Для визначення виду односкладного речення вам потрібно з’ясувати, яким головним членом речення представлена граматична основа в тому чи іншому реченні. Пам’ятаймо, що односкладні речення – це такі прості речення, де граматична основа виражена лише одним головним членом речення, а другий – не потрібний для розуміння змісту.

У реченні З якого краю до тебе, сонце, підійти? граматична основа виражена присудком підійти. У цьому реченні не можна поставити уявний підмет, дія мислиться як незалежна від будь-якого діяча. Отже, це односкладне безособове речення.

У реченні Десь поруч співали ніжно, щемливо граматична основа виражена дієсловом співали у формі множини минулого часу. Отже, це односкладне неозначено-особове речення.

У реченні Курна дорога, приспана туманом… граматична основа виражена підметом дорога. Отже, це односкладне називне речення. У таких реченнях названо предмет, але нічого не сказано про дію.

У реченні Між тобою й мною – семизначний код… граматична основа виражена підметом код. Але також у цьому реченні є обставина між тобою й мною. Обставина – це завжди група присудка. Отже, це двоскладне неповне речення.

У реченні Шукай в телефоні мій слід, цілуй у вікно мої губи… граматична основа виражена присудками у формі ІІ особи однини – шукай, цілуй. Це односкладне означено-особове речення.

Відповідь: 1Г 2Д 3В 4Б.