ТЕМА: Література XX ст. Богдан-Ігор Антонич. «Різдво»

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів.

Лемківський фольклор ліг в основу багатьох поезій Богдана-Ігоря Антонича. Пригадаймо його вірш «Різдво». У цьому творі Б.-І. Антонич змалював різдвяну містерію, де давні волхви перетворюються на сусідських дядьків-лемків, які принесли до хати традиційну святкову хлібину.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Євген Маланюк. «Стилет чи стилос?»

Завдання перевіряє ваше знання змісту програмових поезій.

Запропоновані рядки взяті з поезії Євгена Маланюка «Стилет чи стилос?»

Відповідь – В.

ТЕМА: Сучасний літературний процес

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

Уважно прочитайте запропоновані рядки з поезії Івана Андрусяка.

Поданий уривок яскраво ілюструє постмодернізм. Саме література цього напряму передає хаос світовідчуття, емоційний стан сучасної людини.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання сюжетів літературних творів.

Епізоди про те, як Еол улаштовує шторм на морі і як гостював Еней у царя Латина, є в поемі Івана Котляревського «Енеїда»; пригадайте епізоди поеми Тараса Шевченка «Катерина»: спочатку батьки виганяють доньку-покритку з дому, а потім вона зустрічається з офіцером-кривдником; розповіді про лицарський поєдинок за Лесю Череванівну та вибори гетьмана в Ніжині є в романі Пантелеймона Куліша «Чорна рада»; на початку повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» є епізод про те, як брати Карпо й Лаврін обговорюють дівчат на виданні, у цьому ж творі йдеться й про те, як Мелашка (невістка Кайдашів) іде на прощу до Києва.

Відповідь: 1В 2Г 3Б 4Д.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання змісту програмових поезій.

Рядки «Маю я святе синівське право / З матір’ю побуть на самоті…» («Задивляюсь у твої зіниці») і «Сьогодні усе для тебе – / Озера, гаї, степи…» («Ти знаєш, що ти – людина…») належать Василю Симоненку; Пало Тичина є автором рядків «Зимовий вечір. Тиша. Ми. / Я Вам чужий – я знаю…» («О, панно Інно…») і «На кого завзявся Каїн? / Боже, покарай!» («Пам’яті тридцяти»); уривки «Людей мільярди і мільярди слів, / а ти їх маєш вимовити вперше» і «Остання в світі казка сидить під образами. / Навшпиньки виглядають жоржини через тин…» узяті з поезій Ліни Костенко («Страшні слова, коли вони мовчать» і «Українське альфреско» відповідно); рядки «Чому ж стоїш без руху ти, / Коли ввесь світ співає?..» («Чари ночі») і «Співочий грім батьків моїх, / Дітьми безпам’ятно забутий…» («О слово рідне! Орле скутий!..») належать Олександру Олесю.

Відповідь: 1Б 2Г 3А 4Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання сюжетів, тематики, образів літературних творів, а також відповідності між псевдонімами та справжніми прізвищами письменників.

Уривок із твору, позначений цифрою 1, узятий з усмішки «Моя автобіографія» Остапа Вишні, справжнє прізвище якого Павло Губенко; уривок із соціально-психологічного роману Панаса Мирного (Панаса Рудченка) «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» подано в рядку, позначеному цифрою 2; у рядку номер 3 запропоновано уривок з новели «Я (Романтика)» Миколи Хвильового (Миколи Фітільова); Іван Карпенко-Карий, справжнє прізвище якого Тобілевич, є автором драми «Мартин Боруля», уривок з якої є в рядку, позначеному цифрою 4.

Відповідь: 1Г 2Д 3В 4А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про якого з митців йдеться.

Про Панаса Мирного йдеться в рядку Г. Адже саме цей письменник увійшов в історію української літератури як автор реалістично-психологічної прози (пригадайте його соціально-психологічний роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»).

У рядку В йдеться про твір Андрія Малишка «Пісня про рушник».

Про Валер’яна Підмогильного йдеться у висловлюванні рядка В. Згадайте, що цей письменник є автором урбаністичного роману «Місто».

Про Івана Карпенка-Карого йдеться в рядку А. Драматург був вірним сподвижником театральної справи. Іван Карпенко-Карий написав вісімнадцять оригінальних п'єс, кожна стала своєрідною вершиною драматургії.

Відповідь: 1Г 2В 3Д 4А.

Зразок написання власного висловлення

Жаліти себе – це певною мірою намагатися сховатися від проблем, заховати голову в пісок. Переконаний, що вміння, яке нам час від часу потрібне, – це контроль над власними емоціями, особливо в стресових ситуаціях.

По-перше, спокійна й виважена реакція на виклики, перед якими нас ставить життя, допоможе розважливо все обміркувати, подолати перешкоди й досягти успіху.

Вражаючим прикладом мужності є для мене людина-легенда Нік Вуйчич. Його життя з самого початку – це постійні виклики. Ніколас народився з рідкісним захворюванням, що призводить до відсутності кінцівок. Замість того, щоб постійно скиглити та шкодувати себе, Вуйчич навчився контролювати свої емоції. Зараз Нік відомий на весь світ оратор, багатодітний батько і щасливий сім’янин.

По-друге, уміння керувати своїми емоціями – це неабияка ознака самоконтролю, яка допомагає знижувати нервово-емоційне напруження.

Згадаймо ліричного героя імпресіоністичної новели Михайла Коцюбинського «Intermezzo». Він утомився від «залізної руки города», тому намагається відновити свої сили в лоні природи. Саме перепочинок, спокій і душевна рівновага допомогли героєві подолати виснаження й стрес.

Отже, життєві негаразди можуть зробити людину сильнішою, якщо вона навчиться керувати своїми емоціями. Для цього потрібно не скиглити й жаліти себе, а підвестися з колін й активно діяти.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: щавЕль, злЕгка, жаркИй, звестИ.

Відповідь – Б.