ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання слів іншомовного походження, правильне слововживання.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Слово мас-медія має значення «засоби масової інформації». Отже, у запропонованому реченні наявна тавтологія.

Слово суперечка має значення «широке публічне обговорення якого-небудь спірного питання, дискусія». Отже, у запропонованому реченні наявна тавтологія.

Одне із значень слова авангард – це «свідома, передова частина суспільства». Отже, авангард не може бути передовим.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Синонімія складнопідрядних речень та простих речень, ускладнених відокремленими означеннями.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати речення з різноманітними відокремленими членами речення та складні речення, правильно використовувати їх у мовленні.

Спробуємо замінити підрядні частини на прості речення з дієприкметниковими зворотами:

А Листя під кленом було схоже на гору печива, щедро посипану цукровою пудрою.

Б Дітлахи з підстрибом побігли в кінець греблі, обсадженої густими вербами.

В Гості захоплено роздивлялися стіл, застелений вишитою скатертиною.

А от речення Г замінити на просте не можна, адже слова полюючий в українській мові немає.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Лексикологія.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови, правильне слововживання.

Слово виключний у запропонованому словосполученні є калькою з російської мови.

Отже, таке вживання слова є помилковим. Доречним є словосполучення виняткові здібності.

Відповідь – А.

ТЕМА: Словотвір. Перехід однієї частини мови в іншу. Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів саме в реченні.

У реченнях А та Г слово добре відповідає на питання яке? Отже, це прикметник.

У реченні В до цього слова ставимо питання як? Отже, це прислівник.

А от у реченні Б до слова добре ставимо питання що? Отже, це іменник.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Види речень за метою висловлювання.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Вам потрібно продемонструвати свої знання про речення як найменшу одиницю спілкування і вираження думки, адже саме воно формує та передає інформацію про явища дійсності, ставлення до них.

Спонукальне речення – це речення, що містить у собі наказ, вимогу, заклик, побажання, пораду, прохання тощо. У такому реченні дієслово, як правило, стоїть у наказовому способі, також часто бувають звертання.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати лексичні значення слів; добирати доречні слова в тексті.

На місці пропуску необхідно поставити слово двокрапку. Це можна зрозуміти з подальшого змісту речення: двокрапку в реченні використовують тоді, коли далі йде пояснення. А герой тексту втрачає саме цю можливість.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки при відокремленій обставині.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Вам потрібно продемонструвати свої знання про головні й другорядні члени речення, уміння визначати їх у реченні, правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

У реченні 6 є відокремлена обставина, виражена дієприслівниковим зворотом – користуючись лише лапками. Зазвичай такі обставини виділяють комами. У запропонованому тексті перед зворотом коми немає. Отже, це і є пунктуаційна помилка.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Відмінки іменників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Виконуючи це завдання, необхідно також обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.

Іменники фрази, знаки, вчинки відповідають в тексті на питання кого? що?

Це знахідний відмінок.

Слово події відповідає в тексті на питання хто?, що? Отже, це слово стоїть у називному відмінку.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Розглянемо рядок з такими словами: на[..]звуковивий, [..]іалог, му[..]рець.

У словах надзвуковий та мудрець вимовляємо звук [д], а от у слові діалог – це звук [д′].

У рядку баске[..]бол, пі[..]скакувати, по[..]орож у словах підскакувати та подорож вимовляємо звук [д], а в слові баскетбол глухий звук [т] перед дзвінким теж вимовляємо як [д].

У рядку підніжжя, природний, бджілка у словах підніжжя та природний вимовляємо звук [д]; у слові бджілка є африката дж, яку вимовляємо як один звук.

У рядку молодець, доцільний, дзвінкий у словах молодець та доцільний вимовляємо звук [д]; у слові дзвінкий є африката дз, яку вимовляємо як один звук.

У рядку рідний, індивід, проїзний у словах рідний та індивід вимовляємо звук [д], а от у слові проїзний такого звука немає взагалі, адже спрощення в групі здн відбувається і на письмі, і під час вимови.

Відповідь – Б.