ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада».

Завдання перевіряє знання сюжету художнього твору.

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури.

Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли в Україні загострилася боротьба за гетьманування. Цей період в історії України називають добою Руїни. У Ніжині в 1663 році під час проведення чорної ради Івана Брюховецького обрали гетьманом.

Отже, правильним є твердження, подане в рядку Г.

Інші варіанти не можуть бути правильними, оскільки власником хутора Хмарище був Михайло Черевань; з темниці Якима Сомка намагався визволити Кирило Тур; Василя невольника викупив з турецької каторги Божий чоловік; Михайла Череваня порівняв з Яремою Вишневецьким полковник Шрам.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я».

Завдання перевіряє знання композиції художнього твору.

Згадаймо сюжет повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»:

Експозиція – пейзаж села Семигори, опис хати і подвір’я Кайдашів.

Зав’язка – розмова братів про дівчат.

Розвиток дії складається з послідовного, хронологічного викладу подій життя селянської родини: одруження синів, сутички в сім’ї, перебування Мелашки в Києві, пияцтво і смерть Кайдаша, розподіл спадщини, сварки.

Кульмінація – сутичка Мотрі з Марусею, унаслідок якої Маруся втратила око.

Розв’язка – примирення двох сімей після того, як засохла груша.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє ваше знання змісту художнього твору.

Розділи «Січовик», «Піски в неволі», «Слизька дорога», «Розбишацька дочка», «Новий вік», «Так оце та правда?» наявні в соціально-психологічному романі Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», головними героями якого є Галя Ґудзь та Чіпка Варениченко.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля».

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів.

Правильно утворено пару «персонаж – назва твору» в рядку Б.

Націєвський – персонаж драми Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля», він приїжджає з міста як наречений Марисі. Лушня – герой роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», Макогоненко – персонаж драми «Наталка Полтавка», Юнона – героїня поеми «Енеїда», Черевань – персонаж роману «Чорна рада».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Чого являєшся мені у сні?..».

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях.

Провідним художнім засобом у поданому уривку є епітет – образне означення, влучна характеристика особи, предмета або явища, яка підкреслює їх суттєву ознаку, дає ідейно-емоційну оцінку: чудові очі ті ясні, сумні.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Ольга Кобилянська. «Земля».

Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв.

Згадаймо головного героя повісті Ольги Кобилянської «Земля» Михайла Федорчука. Михайло був на весіллі в Тодорика за дружбу. Усі дівчата заглядалися на нього, серед них була і Анна. Хлопець запросив її до танцю, але в той момент стихла музика.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Олесь. «Чари ночі».

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Запропоновані рядки узяті з поезії Олександра Олеся «Чари ночі».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Contra spem spero!».

Завдання перевіряє вміння визначати тематику й художні особливості програмових поезій.

Згадаймо вірш Лесі Українки «Contra spem spero!», який є одним із кращих не лише у творчості поетеси, а й у світовій літературі. Це своєрідна програма письменниці, її життєве кредо. Уся поезія побудована на антитезах, причому художні протиставлення звучать як крилаті, афористичні ви­слови, їх виразність досягається за допомогою метафоричної образнос­ті, яка посилює емоційність звучання твору:

Гетьте, думи, ви хмари осінні!

То ж тепера весна золота!

Чи то так у жалю, в голосінні

Проминуть молодії літа?

В довгу, темную нічку невидну

Не стулю ні на хвильку очей —

Все шукатиму зірку провідну,

Ясну владарку темних ночей.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Максим Рильський. «Молюсь і вірю. Вітер грає…».

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників.

«Неокласиками» в українському контексті традиційно називають коло поетів двадцятих-тридцятих років, які у своїй творчості часто спиралися на образи й мотиви античної культури, активно працювали з чіткими традиційними віршованими формами, шукали емоційної та формальної рівноваги у творах (усупереч поширеному тоді «анархічному драйву»), культивували освіченість, багато уваги приділяли перекладам.

Микола Зеров, Максим Рильський, Павло Филипович, Михайло Драй-Хмара, Освальд Бургардт – ось канонічний список цих поетів, їх іще називали «п’ятірне гроно». 

Максим Рильський є автором поезії «Молюсь і вірю. Вітер грає…»

Відповідь – Д.